Використання інтерактивних технологій при вивченні природознавства

Різноманітність форм і методів організації навчання учнів є головним аспектом досягнення найкращих результатів у навчанні, вихованні і розвитку дитини. Значною мірою якість навчання забезпечує активізація учнів у процесі навчання. Цьому сприяють інтерактивні методи навчання.

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії усіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними. Учитель виступає лише в ролі більш досвідченого організатора навчального процесу. Усі учасники навчального процесу при цьому увзаємодіють один з одним, обмінюються інформацією, спільно розв'язують проблеми, моделюють ситуації, оцінюють дії, результати праці своїх однокласників і свою власну поведінку. Учні заглиблюються в атмосферу ділового партнерства з розв'язання проблеми, яка є найбільш сприятливою для вироблення навичок і якостей школяра. Особливістю цих технологій є те, що вони є і найбільш природними, створюють сприятливі умови для формування вмінь і навичок і дають можливість виявити свої інтелектуальні якості. У програмі з природознавства наголошується: «Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати молодших школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик, використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронний планетарій, короткотривалі ролики про тіла Сонячної системи, Всесвіт)».

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Розрізняють такі види інтерактивного навчання:

1. Індивідуальні – передбачає самостійну роботу кожного учня.

Наприклад, вправа «Мікрофон» полягає в тому, що перед учнями ставиться проблемне чи дискусійне питання або питання, що потребує висловлення власної позиції, на яке пропонується відповісти через мікрофон, який вони будуть передавати один одному, по черзі беручи слово. Важливо не обговорювати і не критикувати чужі відповіді. По закінченню вчитель підбиває підсумок.

Для цієї інтерактивної вправи можна запропонувати такі запитання:

- Чому рослини називають зеленими друзями?

- Що загрожує зеленому другові?

Вправа «Незакінчене речення». Учневі пропонують закінчити певну думку, що потребує власних суджень, власних поглядів на певну проблему. Наприклад, у третьому класі при вивченні теми «Чому потрібно охороняти повітря від забруднення?» можна запропонувати закінчити речення «Повітря забруднюється, тому що …» або «Щоб повітря було чистим слід …».

Робота за такою методикою дає можливість вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко і основне.

2. Парні – передбачають роботу учнів в парах, які можна змінювати; пара може створюватись з учнів, що сидять поряд або сильний учень – слабкий учень. Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед аудиторією. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.

У 2-му класі під час вивчення теми «Які весняні турботи у людей у містах та селах?» можна запропонувати учням розказати сусідові по парті про те, як учні дбають про чистоту і порядок на шкільному подвір’ї. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання.

Вправа «Карусель» або «Подвійне коло» передбачає одночасне включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами для спілкування та обговорення дискусійних питань. Учні розсаджуються в два кола - внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Цей метод роботи можна використати для обговорення питання:

-Чи було б життя без рослин? Чому?

Після того, як зовнішнє коло повертається на своє місце, робляться загальні висновки.

3. Кооперативні– застосовуються при груповій формі навчальної діяльності, коли діти взаємодіють, співпрацюють у групі, вони відчувають емоційну та інтелектуальну підтримку однокласників, «лікоть» товариша, що допомагає більш повно використати свої знання й уміння, налаштовує на активне, творче навчання. До кооперативних методів належать вправа «Змінювані трійки», «Два–чотири – всі разом», «Коло ідей», «Акваріум».

Перехідною до роботи в малих групах є вправа «Змінювані трійки».Учнів поділяють на трійки і розраховують на номери - від 0 до 2. Всі трійки групи отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки, з номером «1», йде в наступну, а один, з номером «2», в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї. Учні з номером 0 залишаються на місці.

Цей варіант навчання в малих групах сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговорюванню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.

Наприклад, поставивши учням завдання довести, що картопля - трав’яниста рослина, можна застосувати цей метод. Після короткого обговорення питання в трійках, учасники розраховуються від 0 до 2, переходять до інших трійок і обмінюються думками.

Метою «Кола ідей» є залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох питань (позицій), які групи представляють по черзі. Вчитель ставить дискусійне питання та пропонує обговорити його в малих групах; після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє свій варіант відповіді. Коли всі ідеї з вирішення проблеми висловлені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому і підбити підсумки роботи.

Застосувати цей метод можна під час вивчення теми «Як тварини захищаються» (3-ій клас).

Завдання: визначити, за допомогою чого захищаються від ворогів: змії, олень, їжак,черепаха.

Звітує кожна група. Висновок: отже, тварини пристосувалися захищатися від ворогів. Кожний вид тварин має властиві лише йому захисні ознаки.

Вправа «Акваріум» - ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.

Учні об’єднуються в групи, ознайомлюються із завданням. Одна із груп сідає у центр класу й отримує завдання для проведення групової дискусії (зачитується завдання вголос; 3-5 хв. обговорюється проблема; підсумовується дискусія, згідно з прийнятим спільним рішенням). Учні, які перебувають у зовнішньому колі, не втручаються у хід дискусії. Після закінчення дискусії група повертається на свої місця, а вчитель веде бесіду з учнями (2-3 хв.) за такими запитаннями:

-Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

-Чи була ця думка достатньо аргументована?

-Який з аргументів вважаєте найбільш переконливим?

Можна використати цей інтерактивний метод у 3-му класі під час вивчення теми «Розмноження квіткових рослин».

Учням пропонується прослухати вірш:

Одна насінина, з кленової крони

Довірливо сіла мені на долоню.

І каже:-Я довго блукала над містом,

Але на асфальт не наважилась сісти.

Благаю, мій друже, якщо це не важко,

Візьми й посади мене в землю будь ласка.

Я виросту кленом у нашому краї

І листом зеленим тебе привітаю.

Група займає місце в «акваріумі» і звітує:

- Чому насінина не наважилась сісти на асфальт?

- Які умови потрібні для проростання, для росту і розвитку рослин?

Цей вид роботи можна використовувати на підготовчих етапах до введення більш складних інтерактивних технологій.

5. Фронтальні– це форма (модель) організації навчання всіх учнів класу, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність класу. Така модель легко й ефективно поєднується із традиційними формами та методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.

Інтерактивна вправа «Велике коло». Учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення.

Вдало використати цей метод можна при обговоренні питання: Чому природа України така багата і різноманітна? Де кожен зможе навести свої міркування.

Технологія вчить учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Метод «Мозковий штурм» зазвичай застосовується для досягнення наступних цілей:

1) виявити всі можливі альтернативи, перш ніж приймати рішення;

2) розглянути різноманітні аспекти завдань, перш ніж спробувати її розв'язати;

3) активізувати групове обговорення.

Метод «Мозковий штурм» сприяє народженню значної кількості ідей при високій активності учасників, розвиває комунікативні здібності учнів, надає їм можливість самовиражатися.

Вивчаючи тему «Різноманітність тварин у природі» (3-ій клас), можна запропонувати учням подумати над питаннями:

-Яке значення комах у природі?

-Яке значення тварин у природі і в житті людини?

-Що загрожує тваринам? Як цьому запобігти?

«Дерево рішень» є технологією розв'язання проб­лем, яка допомагає учням проаналізувати та краще зро­зуміти механізми прийняття складних рішень шляхом їх обговорення у групах за такою схемою: проблема – варіанти рішень – позитивні і негативні наслідки рі­шень – найбільш прийнятне рішення – висновки. В 4-му класі можна запропонувати учням поміркувати над проблемою «Збільшення використання корисних копалин людиною». Учні обговорюють позитивні і негативні наслідки проблеми, після чого разом з вчителем заповнюють відповідну схему.

Питання до комплексного кваліфікаційного іспиту

«Педагогіка з окремими методиками»

з дисципліни «Методика навчання російської мови»

1.Использование транспозиции и предупреждение интерференции в процессе изучения русского языка в начальных классах школ с украинским языком обучения.

2.Методика изучения специфического материала русского языка.

Відповіді на питання до комплексного кваліфікаційного іспиту

«Педагогіка з окремими методиками»

з дисципліни «Методика навчання російської мови»