Використання Internet

Використання Internet

4. Технологія Workflow

5. Особливості діяльності віртуального підприємства

Телеробота.

7. Стискання бізнес-процесів та динамічне брокерство

1. Віртуальне підприємство

Віртуальне підприємство – це нова форма комерційних організацій. Internet надає будь-якому індивідууму можливість обмінюватися інформацією з будь-якою людиною в будь-якому місці світу, це дозволяє створювати спільність людей по інтересах, для яких відстань не має значення. Віртуальне підприємство складається із співтовариства географічно розділених працівників, які в процесі праці спілкуються, взаємодіють, використовуючи електронні засоби комунікацій при мінімальному або повністю відсутньому особистому, безпосередньому контакті.

Така можливість співпраці, серйозно впливає на стратегії розвитку як всієї економіки, так і окремих підприємств.

Особливості віртуальних підприємств.

1. Посилення конкурентного тиску на традиційні організації. Випуск на ринок нового продукту або послуги стає під силу набагато меншим за розміром організаціям, що мають свій в розпорядженні лише частку того капіталу, який потрібен при традиційному способі його виробництва.

2. Активізація міжнародної співпраці. Місцеположення партнерів віртуального підприємства є не актуальним, і приводить до інтенсивного переміщення діяльності між країнами і регіонами.

3. Сприяння оновленню і розширенню асортименту продуктів та послуг.

4. Конкуренція з боку нетрадиційних підприємств, може змусити традиційні організації винаходити нові способи організації свого виробництва.

2. Процесний підхід

Система управління більшості сучасних традиційних підприємств має яскраво виражену функціональну спрямованість. В основі подібної організації управління лежить принцип поділу і спеціалізації праці.

Недоліками такого підходу є:

· відсутність зацікавленості працюючих в кінцевому результаті, оскільки система оцінки їх діяльності відірвана від результативності роботи підприємства в цілому;

· їх бачення того, що відбувається найчастіше не виходить за рамки підрозділів, в яких вони працюють;

· відсутність орієнтації працюючих на цільові задачі підприємства;

· головним споживачем результатів праці працівника є його безпосередній начальник;

· надмірно ускладнений обмін інформацією між різними підрозділами підприємства, в рамках одного бізнес-процесу, що приводить до великих накладних витрат.

Процесний підхід є деякою альтернативою "функціональному" підходу. Особливостями такого підходу є:

· організація - це не просто безліч департаментів, відділів, цехів і груп, а сукупність бізнес-процесів, і робота повинна бути організована навкруги бізнес-процесів;

· не товари, а процеси їх створення приносять компаніям довгостроковий успіх;

· резерв підприємства по поліпшенню його ключових показників (витрати, якість, швидкість реакції і т.д.) полягає у вдосконаленні його бізнес-процесів, подоланні їх фрагментарності і розірваній (технологічної, інформаційної, організаційної).

Бізнес-процес - сукупність однієї або більше зв'язаних між собою процедур або операцій, які спільно реалізують якусь бізнес-задачу або мету діяльності підприємства, як правило, в рамках його організаційної структури, що детально описує функціональні ролі і відносини.

Формування оптимальної структури підприємства неможлива без побудови та опису структури бізнес-процесів.

Розрізняють основні і допоміжні процеси. Основні процеси відносяться до опису діяльності підприємства (наприклад, виробництво, постачання, збут). Допоміжні процеси формують інфраструктуру організації (фінанси, інформатизація, управління персоналом).

Використання Internet

Сьогодні, більшість систем управління даними використовує архітектуру Internet, і для їх функціонування достатньо Internet-браузера.

Потенційно програмний додаток, що підтримує функції Internet, стає доступним з будь-якої робочої станції, підключеної до Internet. Це має критичне значення для програмних додатків електронної комерції. Наявність можливостей відкритого доступу до інформації для корпоративних партнерів, є найважливішою передумовою для створення віртуальних підприємств.

4. Технологія Workflow

Workflow – технологія повної або часткової автоматизації, бізнес-процесу, при якій документи, інформація або завдання передаються для виконання необхідних дій від одного учасника до іншого відповідно до набору процедурних правил. Технологія Workflow - система, яка описує, створює і управляє потоком робіт (по суті, бізнес-процесом) за допомогою програмного забезпечення, яке здатне інтерпретувати опис процесу, взаємодіяти з учасниками потоку робіт і, при необхідності, викликати відповідні програмні додатки і інструментальні засоби.

Таким чином, використання технології workflow дає можливість автоматизувати процес діяльності, а не лише його окрему функцію.

Бізнес-процес схематично можна представити у вигляді послідовності операцій (робіт, функцій), що виконуються окремими співробітниками з використанням тієї або іншої інформації (документів, даних з баз даних, повідомлень електронної пошти і т.д.) і відповідно до деяких правил, які диктують порядок виконання роботи, визначають маршрути руху документів, терміни виконання окремих функцій.

5. Особливості діяльності віртуального підприємства

Проектування процесів

Метою є визначення функцій, що має виконувати організація та визначення необхідних для цього ресурсів. В рамках визначених факторів планується майбутня діяльність підприємства. Даний процес має назву інжиніринга бізнес процесів. Якщо проводиться вдосконалення діяльності підприємства в такому разі процес планування має назву реінжинірингу.

Прив'язка до ресурсів

Кожну функцію в кожному процесі необхідно прив'язати до певного ресурсу. Цілі цього етапу полягають лише в тому, щоб визначити необхідність у тому чи іншому ресурсі та визначити функції, що має виконуватись.

Результат етапу - список необхідних ресурсів, а для кожного ресурсу - список функцій, для яких він використовується.

Експлуатація підприємства

Розробка підходів та методів, що забезпечують виконання кожної окремої функцій у визначених бізнес процесах.

Моніторинг процесів

Віртуальне підприємство повинно мати розвинену систему реєстрації, яка фіксує кожну подію з вказівкою дати, часу і учасника. Такий докладний реєстраційний журнал забезпечує повну документованість його діяльності і служить основою для спостереження і управління якістю послуг, що надаються кожним виконавцем у ланцюжку бізнес-процесу.

Управління підприємством

У рамках віртуального підприємства існує один суб'єкт або невелика група перспективно мислячих лідерів, які організовують і спрямовують діяльність інших. Як правило цим суб'єктом є той, хто розроблював і упроваджував віртуальне підприємство, займається його експлуатацією та маркетингом і є його власником.

Телероброта

Телеробота (Teleworking) - робота, що виконується з використанням інформаційно-комунікаційної інфраструктури, в місці, віддаленому від місця використання результатів цієї роботи.

Термін "телеробота" ("telework") часто розуміється людьми, засобами масової інформації і самими роботодавцями в значенні "телеробота вдома". Але це не зовсім точно. Телеробота може мати безліч найрізноманітніших форм і характеристик, які часто варіюються залежно від ситуації.

Найчастіше під телероботою мають на увазі схему лінійного та послідовного процесу взаємодії: роботодавець дає деякому співробітнику, віддаленого від офісу, певне завдання, той виконує його і відправляє в офіс, потім можливі якісь зауваження, після чого надсилається вже скоригована версія.

Перш за все повинна існувати якась фірма, яка зацікавлена в тому, що б для створення своєї продукції використовувати віддалену роботу. Такою продукцією можуть бути як програмне забезпечення, новини та інші творчі твори, а також якісь спеціалізовані послуги, виконання яких може бути не пов'язане з певним місцем розташування, або взагалі вимагати що якби працівники були розкидані по різних регіоном.

Одним з стимулів для застосування телероботи є зменшення витрат і як наслідок збільшення конкурентоспроможності. І якщо в провінції ще в переважній більшості випадків, через низьку зарплату в порівнянні з витратами на телекомунікаційні послуги, вигідніше запросити працівника на повну зайнятість, то в великих містах ситуація може бути зовсім іншою.

Наступним складовим телероботи є наявність надійних каналів зв'язку між співробітником і роботодавцем. Причому якщо на заході компанія може дозволити провести виділену лінію зв'язку безпосередньо додому до співробітника, у нас подібних "подарунків" ніхто робити не збирається. Всі складові "домашнього офісу", як то надійність каналів зв'язку, їх пропускна здатність, оперативність доступу до них та інше, повністю лягають на плечі самих телепрацівників. Але не варто скидати з рахунків відповідальність і самих наймачів перед працівниками - у разі будь-яких збоїв в телекомунікаційному обладнання та інших час від часу трапляються напастей, як черговий планової поломки у провайдера, повинен обов'язково існувати резервний спосіб передачі даних, про який телепрацівник повинен з самого початку співпраці поставлений до відома.

Наступним аспектом в роботі на дому, але одним з найбільш істотних, телепрацівників, є питання оплати. Але якщо хтось ще не зовсім довіряє даними технологіями, то можна скористатися старими перевіреним способом поштового переказу або відкриттям рахунку для віддаленого працівника.

Сама концепція телероботи зародилася після перших нафтових криз на початку 70-х років. Тоді й з'явилися пропозиції, з метою економії енергоресурсів, використовувати потенціал інформаційних технологій для заміни реальних переїздів електронними комунікаціями і зменшення, таким чином, використання транспорту. Саме тоді й були проведені дослідження, що наочно довели ефективність телероботи. Продуктивність праці і якість роботи не знижувалися, а частіше виявлялися і вище, ніж при традиційній організації робочих процесів. На практиці були показані реальні результати зниження транспортних та енергетичних витрат: менше використовувався автомобіль для поїздок на роботу, заощаджувалися витрати на офісний простір і споживання електроенергії. Але з приходом сучасних глобальних телекомунікаційних ресурсів (у першу чергу це звичайно Інтернет), з повсюдним впровадження і прилученням великого кола людей до комп'ютерних технологій і став можливий широкомасштабний перехід зі справжніх офісів у віртуальні.

Реальна економія витрат (на приміщення, персонал, і т.д.), застосування гнучкої організації і гнучкого штату, збільшення продуктивності (усунення перешкод для роботи, існуючих в офісі, скорочення часу на подорожі як на роботу, так і назад), поліпшене обслуговування замовників (цілодобово, і до того ж без оплати понаднормових - у співробітника живе на іншій стороні планети день) - все це і є ті позитивні якості які несе з собою телеробота.

Для тих, хто хоче спробувати себе у віддаленій роботітеж є певні переваги. Зменшення витрат як тимчасових (не треба скидатися на подарунок начальнику), так і в часі (півгодини до метро або поїздка на автомобілі в час-пік), практично оптимальний баланс між сім'єю і роботою (якщо тільки дружина не використовувала вашої відсутності на роботі не за призначенням ), збереження навичок (можна не залишати роботу коли потрібно доглядати за дитиною або близькими), гнучкий і настроюється вами графік роботи (коли хочете - тоді і працюєте).

Можна відзначити, що з'явилася можливість реалізації за допомогою телероботи своїх знань і умінь за кордоном таїть в собі широкі можливості і може сприяти появі цілої групи фахівців спеціалізуються на подібній віддалену роботу для іноземних компаній. Перспектива жити тут і отримувати за західними мірками (або трохи нижче) - може служити гарним стимулом. Всі ці перелічені відкриваються можливості телероботу, будуть доступні вам при тому, що вам самим доведеться брати на себе відповідальність за деякими питанням, і самим же контролювати виконання деяких дій. Тобто частину обов'язків які стандартно покладалися на начальника при телероботі переходять в руки співробітника. Хочеш мати більше прав і можливостей - розплачуєшся за це додатковою відповідальністю

Види телероботи

1) Дистанційна зайнятість, розосереджених по декількох місцях: частково на дому, частково в місцях, які є власністю роботодавця. Зазвичай таку роботу виконує кваліфікований робітник, що користується повною довірою, професійний виконавський персонал. Більша частина таких робіт регулюється колективними договорами.

2) Надомна робота. Виконується повністю вдома. Часто включає в себе низько кваліфіковані види робіт з простих, з повторюваними операціями. Оплата за кінцевим результатом, виконується майже виключно жінками.

3) Позаштатна дистанційна робота. Базується цілком на надомної роботі, але виробляється позаштатними співробітниками, що виконують найрізноманітніші завдання на основі договорів з клієнтом. Письменницька робота, редагування, дизайн, комп'ютерне програмування.

4) Мобільна дистанційна робота. Застосування можливостей нових технологій у традиційних формах діяльності, наприклад, торгові представники, інспектори, інженери з експлуатації.

5) Робота в спеціально обладнаному офісі. Робота на відстані здійснюється на площах роботодавця і субпідрядника. Робочі приміщення забезпечуються найсучаснішими телекомунікаціями

7. Стискання бізнес-процесів та динамічне брокерство

Стискання» бізнес-процесів – уникнення зайвих бізнес-процедур в усіх ланцюжках (від постачань до фінансових взаємодій) з метою створення прибуткового Wеb-проекту фірми.

Оперативність реакції на запити покупця визначає продуктивність Internet-комерції.

В електронній комерції потрібно вміти підтримувати відносини, які виходять за межі простих замовлень і розрахунків. Взаємодії компаній відбуваються у мережі динамічно, і на певний період виникають нові форми спільної роботи. Бізнес-установи працюють разом доти, поки їм це необхідно. Електронний ринок створює умови для динамічного брокерства, що дасть змогу знаходити оптимальні рішення електронного бізнесу.

Динамічне брокерство – нова форма спільної роботи компаній на певний період здійснення електронного бізнесу, при якому відносини між компаніями виходять за межі простих замовлень і розрахунків.

Щоб сайт успішно працював, запропонуєте клієнтам інструменти та послуги, стимулюючі і винагороджує їх лояльність. Поняття індивідуального підходу охоплює всі засоби і функції, які дозволяють зробити продукти та послуги орієнтованими на клієнтів. Увага до клієнта, самостійність вибору, програми винагороди, персоналізація, гарантії конфіденційності і безпеки - ось лише деякі моменти, які дають відвідувачам відчуття того, що Ваш Web-сайт відповідає їхнім потребам.

Наприклад, онлайновий магазин медичних товарів може запропонувати персоналізовану інформацію про відповідних вітамінних препаратах і товарах, а автомобільна компанія може надати власникам автомобілів закритий сайт для технічної підтримки і спеціальних рекламних акцій. Ось деякі елементи, які компанія може використовувати для реалізації індивідуального підходу:

1.1. Засоби відправлення електронної почти. Дискуссії в реальному часі, за перебігом яких спостерігають представники компанііСредства пошуку продуктовРегістрація і персоналізаціяВеденіе особистих облікових записів кліентовСредства підтримки прийняття рішень - друга сторона "трикутника" електронної комерції. Клієнту потрібна допомога при покупці або готові рішення, і Ваш сайт повинен цю допомогу надати. Точна інформація про ціни, порівняльні характеристики продуктів, відомості про наявність і терміни доставки продукції допомагають клієнтам зробити вибір. Ось деякі інструменти, що допомагають прийнято рішення при купівлі:

1.2. Програми для розрахунку або оцінки вартості. Засоби для введення замовлень, відстеження їх виконання і перегляду інформації про складські запаси. Органічная інтеграція з ПЗ управління ресурсами піІнтеграція з програмним забезпеченням інших разработчіков. Средства пошуку продукціі. Программи для вибору конфігурацііСсилкі на Web-сайти галузевих альянсів і порівняльні характеристики продуктовПредложів відвідувачам таку інформацію, ви можете одночасно збільшити обсяги продажів і стимулювати клієнтів до повторних покупок. Зберігаючи інформацію про попередні відвідини клієнта, наприклад, Ви гарантуєте собі участь в майбутніх рішеннях про покупки.