Організаційні засади діяльності адвокатури

Діяльність адвокатури регламентовано Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру", іншими законодавчими актами України та статутами адвокатських об'єднань (ст. 3 Закону).

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру" адвокат має право займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до закону та статутів адвокатських об'єднань.

Закон України "Про адвокатуру" закріплює, що адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрацію адвокатських об'єднань проводять у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати - про одержання свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структуру, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їхнього обрання та інші питання, що належать до їхньої діяльності, регулює статут відповідного об'єднання.

Адвокатські бюро, колегії, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати й адвокатські об'єднання відкривають розрахунковий рахунок та інші рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - й у іноземних банках; можуть мати печатку та штампи зі своїм найменуванням.

Для визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, розв'язання питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі створюють строком натри роки кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури. Порядок організації та діяльності такої комісії визначають Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженим Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 155/93". Формування кваліфікаційно-дисциплінарних комісій і організаційне забезпечення їхньої діяльності здійснюють відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські ради.

Комісію очолює голова, якого обирають більшістю голосів від загальної кількості членів комісії таємним голосуванням і на альтернативній основі з числа членів палат на першому засіданні комісії.

Заступниками голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії за посадою є голови палат комісії.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія діє в складі двох палат - атестаційної та дисциплінарної.

Атестаційну палату створюють у складі 11 членів.

До неї входять 4 адвокати, 4 судді, по одному представникові від відповідної міської ради, Головного управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського управління юстиції, відділення Спілки адвокатів України (п. 8 Положення).

Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії складається з 9 членів. До неї входять 5 адвокатів, 2 судді, по одному представникові відповідно від Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського управління юстиції, відділення Спілки адвокатів України (п. 9 Положення).

За своїми повноваженнями атестаційна палата: розглядає заяви осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю та допускає їх або відмовляє в допуску до складання кваліфікаційних іспитів; приймає кваліфікаційні іспити; ухвалює рішення про видачу або відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Дисциплінарна палата має право розглядати скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови судів, постанови або подання слідчих органів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або її членів, заяви адвокатських об'єднань, підприємств, установ, організацій на дії адвокатів. Вона може розв'язувати питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та розглядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову в притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності; узагальнює дисциплінарну практику палати.

Рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності можуть бути оскаржені до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

Порядок діяльності Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури регулює Положення, затверджене Указом Президента України від 5 травня 1999 року № 155/93.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру" та Положення Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури утворюють при Кабінеті Міністрів України. о" Строк повноважень комісії становить 3 роки.

Утворюють Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури з представників від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Спілки адвокатів України.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру" та п. 10 Положення Вища кваліфікаційна комісія адвокатури:

- розглядає скарги: на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури або їхніх палат про відмову в допуску до кваліфікаційних іспитів, відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, про анулювання рішення атестаційної палати про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, розглядає скарги про накладення на адвоката дисциплінарного стягнення, про припинення адвокатської діяльності та анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- розробляє та затверджує програми й порядок складання кваліфікаційних іспитів особами, які виявили намір займатися адвокатською діяльністю, порядок видачі та анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- здійснює контроль за діяльністю кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, аналізує практику застосування ними Закону України "Про адвокатуру", Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, актів, прийнятих Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури, розробляє й здійснює заходи щодо поліпшення роботи цих комісій;

- схвалює Правила адвокатської етики;

- встановлює порядок здійснення контролю за додержанням адвокатами зобов'язань, що випливають із Присяги адвоката України, актів законодавства України, Правил адвокатської етики, порядок організації та проведення перевірок, передбачених п. 18 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури;

- затверджує Положення про Єдиний реєстр адвокатів України, складає, веде й систематично оприлюднює цей Реєстр;

- затверджує зразок ордера, який адвокат використовує для підтвердження своїх повноважень і представництва або захисту клієнта;

- виготовляє за встановленим зразком бланки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- встановлює порядок і форми підвищення кваліфікації адвокатів і координує роботу кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури з цих питань;

- вживає заходів щодо усунення порушень вимог несумісності адвокатської діяльності з іншими видами роботи та причин і умов, що сприяли вчиненню інших порушень законодавства.

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури в межах своїх повноважень приймає або затверджує положення, рекомендації, роз'яснення, рішення, обов'язкові для виконання кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури, адвокатами та адвокатськими об'єднаннями, на яких поширено їх дію.

Сильна, незалежна адвокатура, завдання якої визначено в Конституції України, можлива лише за умов існування єдиної професійної організації адвокатів. Про створення такої ще в 1994 році заявила Спілка адвокатів, і цю ініціативу було підтримано адвокатами. На створенні професійної всеукраїнської організації адвокатів наполягала й Рада Європи, а Україна під час вступу до цієї поважної організації дала зобов'язання утворити професійну асоціацію адвокатів, але не виконала його до цього часу.