Особливості мотивації групи.

Індивідуальна мотивація не співпадає з мотивацією групи, не дивлячись навіть на те, що групи створюються із окремих людей. На мотиваційну структуру групи впливають: вид діяльності, рівень згуртованості, спрямованості на роботу, мораль, причини створення групи, мотиви, які її об’єднують. Якщо виділити мотиви групи по рівню їх інтенсивності, одержимо наступну картину ( рис.14.4 ).

Перший рівень (найбільш слабкі групові мотиви): випадок, тиск, збіг інтересів, неусвідомлювані об’єднання.

Другий рівень Мотиви більш сильні чим на першому рівні. Спільні уявлення на емоційному основі: ненависть, любов, інтереси і т.д.

Третій рівень Мотиви більш інтенсивні, ніж на другому рівні. Солідарність, прагнення до безпеки, створення груп із страху, натовп із сильним лідером, погодження.

Четвертий рівень Групові мотиви підсилюються ще більше. Прагнення до перемоги в конкуренції з іншими, гордість за колектив, належність до престижних груп, дух боротьби.

П'ятий рівень Самі сильні групові мотиви. Прагнення до мети, яке відчувають всі члени групи. Дух першопроходців, прагнення до свободи, вдосконалення успіху.

Як видно із піраміди мотивів групи, її згуртованість підсилюється з першого до п’ятого рівня. Якщо група зустрічає суперника, стикається з опором і викликом – вона згуртовується при сильних мотивах. І навпаки, якщо група недостатньо мотивована, з’являються симптоми розпаду.

Рис. 3. Ієрархія мотивів групи

При створені групи вирішальну роль відіграють особисті мотиви. Кожна людина, яка знаходиться в групі, шукає свою користь. Якщо група виправдовує очікування людей, об’єднуючі сили зростають. Якщо те, що дає людині група, можна одержати і самостійно, почуття належності до групи послаблюється. Людина може деякий час залишатися в групі через подяку, звичку, солідарність, але це не є достатньою мотивацією. Якщо ж особисті потреби при вступі в групу залишаються незадоволеними, то початкова мотивація може обернутися антипатією і ненавистю.