Типи, види і форми культури.

Базисні елементи культури існують у двох видах – матеріальному і духовному.

Сукупність матеріальних елементів складає матеріальну культуру, а нематеріальних – духовну.

Але їх поділ часто буває умовним, оскільки в реальному житті вони тісно взаємозв’язані і взаємопроникаючі.

Культура – досить складна і багаторівнева система.

Прийнято поділяти культуру і відрізняти за її носієм.

В залежності від цього виділяють світову і національні культури.

Світова культура – це синтез кращих досягнень всіх національних культур різних народів, які населяють нашу планету.

Національні культури, в свою чергу, виступають синтезом культур різних класів, соціальних верств і груп відповідного суспільства.

В залежності від того, хто створює культуру і який її рівень, відрізняють три форми – елітарну, народну і масову культуру.

Елітарна, або висока культура створюється привілейованою частиною суспільства або за її замовленням професійними творцями.

Вона включає витончене мистецтво, класичну музику і класичну літературу. Як правило, елітарна культура випереджає рівень середньоосвіченої людини. Її девіз «Мистецтво заради мистецтва».

На відміну від елітарної народна культура створюється анонімними творцями, які не мають професійної підготовки.

Народну культуру називають також аматорською, або любительською.

Вона включає міфи, легенди, перекази, епос, казки, пісні, танці.

Ще одна назва народної культури – фольклор.

Масова, або загальнодоступна культура не виражає вишуканих смаків аристократії або духовних пошуків народу.

Найбільший її розмах починається з середини ХХ ст. Механізм її поширення напряму пов’язаний з ринком.

Її продукція призначена для використання масами.

Як правило, вона має меншу художню цінність, ніж елітарна або народна.

Але на відміну від елітарної масова культура володіє більшою аудиторією, а в порівнянні з народною – вона завжди авторська.

Вона покликана задовольнити негайні запити людей, реагує на будь-які нові події і прагне їх відобразити.

Масова культура, не дивлячись на те, що вона здається демократичною, криє в собі реальну загрозу низведення людини-творця до рівня запрограмованого споживача.

Серійний характер її продукції має ряд специфічних ознак:

− примітивізація відносин між людьми;

− розважальність, забавність, сентиментальність;

− натуралістичне смакування насильства і сексу;

− культ успіху, сильної особистості;

− жадоба до володіння речами;

− культ посередності, умовність примітивної символіки.

Катастрофічним наслідком масової культури є низведення творчої діяльності людини до елементарного акту мовчазного споживання.