Розв’язання.
Електромагніт, форма магнітопроводу якого зображена на рис. 4.1. живиться від джерела постійної напруги. Вихідні дані: 
=50 см; 
=6 см; 
=6 см; 
=7 см; 
=0,1 мм; 
=4000 Н; 
=1200 витків.
Рис. 4.1 Форма магнітопроводу електромагніта
1. Для розрахунку магнітне коло ділимо на ділянки з незмінними магнітними властивостями і перерізом S. В нашому випадку таких ділянок 3 з перерізами відповідно:
м2, 
м2,
м2 – 2 діамагнітних проміжки.
Довжини середніх ліній кожної з ділянок:
м, 
м, 
м.
2. Магнітна індукція на кожній ділянці магнітопроводу:
Тл, 
Тл, 
Тл.
3. За даними табл. D.1 додатку D будуємо криву намагнічування, з якої знаходимо напруженість магнітного поля при кожному значенні індукції В1 і В2, Тл (рис. 4.2).
Рис. 4.2. Крива намагнічування матеріалу магнітопроводу
Напруженість магнітного поля в діамагнітному проміжку:
(А/м), де μ0=4π·10-7 Гн/м.
4. За законом повного струму магніторушійна сила котушки:
.
Тоді сила струму, необхідна для намагнічування матеріалу:
.
5. Магнітна проникність матеріалу 1 і 2 ділянки відповідно:
Гн/м, 
Гн/м.
Визначаємо повний магнітний опір уздовж середньої лінії замкненого магнітного кола, як суму опорів окремих його ділянок:
А/(В·с).
6. Складаємо баланс магнітних напруг та МРС для магнітопроводу. Спад магнітної напруги у магнітопроводі дорівнює:
(А).
Якщо 
отже, баланс магнітних напруг збігається.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 645;