Класифікація багатоповерхових житлових будинків.

Ліфтові житлові будинки

Багатоповерхові житлові будинки - найбільш масовий вид будівництва у великих і найкрупніших містах. Вони повинні відповідати функціональним, конструктивним і художнім вимогам. Найбільш важливими умовами проектування й будівництва житлових багатоповерхових будинків є: містобудівні; екологічні; кліматичні; демографічні; технічні; економічні.

Містобудівні умови - найбільш важливі при виборі поверховості й просторового рішення житлового будинку. Поверховість будинку обумовлена двома важливими факторами: композиційними прийомами (необхідність силуетного рішення) та економічними показниками (потреба великої щільності житлового фонду).

В умовах реконструкції часто виникає вимога необхідності зниження поверховості в історичній забудові. Містобудівні умови накладають певні вимоги щодо вибору планувальної структури житлового будинку, а також вирішення перших поверхів. Слід зазначити, що визначення складу обслуговуючих установ та їх місця в структурі житлового будинку залежить від багатьох факторів.

Специфіка житлових багатоповерхових будинків, їх висота й довжина, а також щільність забудови й близькість до міського транспорту вимагають особливих прийомів для створення нормальних санітарно-гігієнічних умов проживання.

Класифікація багатоповерхових житлових будинків.

За поверховістю та висотою ліфтові будинки діляться на:

- багатоповерхові – висотою 9 м < Н £ 26,5 м (як правило до 9-ти поверхів включно);

- підвищеної поверховості – висотою 26,5 м < Н £ 47 м (як правило до 16-ти поверхів включно);

- висотні – висотою Н > 47 м (як правило понад 16-ть поверхів).

Планувальною відмінністю секцій житлових будинків 6-9, 10-16 і більше поверхів є організація сходово-ліфтового вузла й число ліфтів. Так само як і в будинках середньої поверховості секції за орієнтацією бувають: необмеженої (широтні), частково обмеженої (широтні) і обмеженої орієнтації (меридіональні), а

Житлові ліфтові будинки залежно від основних параметрів, що визначають їх планувальну структуру, діляться на три групи: секційні, коридорні й галерейні та змішаної структури (коридорно-секційні й галерейно-секційні).

У будинках першої групи (секційних) планувальною основою є секція, у якій квартири групуються навколо сходово-ліфтового вузла, холу й невеликих відрізків коридору.

Другу групу становлять коридорні й галерейні будинки, у яких квартири розташовані уздовж коридору або галереї.

Третя група містить житлові будинки зі змішаною планувальною структурою, у якій рівною мірою беруть участь коридорна (галерейна) і секційна планувальні схеми, що чергуються по поверхах.