Роль засобів інформації у формуванні та розвитку професійного спорту

На основі порівняльного аналізу функцій і ролі різних засобів масової інформації – друкованих видань, радіо і ТБ, проведеного в різних країнах світу, дослідники прийшли до висновку, що найбільший вплив має телебачення. Телебачення не лише засіб інформації, розваги і реклами, а і засіб ефективного впливу на одну з наймасовіших аудиторій.

Американський соціолог Л.Торнтон прийшов до висновку, що у телеглядачів поступово виробляються і закріплються такі цінності, які необхідні суспільству. Недаремно один з видатних спеціалістів в галузі ЗМІ професор Г.Шиллер прямо назвав телебачення "інструментом по продажу цінностей". В більшості випадків через спортивні програми, багато країн підтримують і зміцнюють пануючі в країні цінності і ідеологію.

Активне вторгнення телебачення в спорт і спорту на телебачення, яке розпочалося в 60-х рр., якісним чином розширило вплив спорту на глядацьку аудиторію. Спортивні передачі в більшості країн користуються у телевізійних глядачів незмінним інтересом.

В той час як радянські вчені і журналісти говорили про зв'язок між спортом, ідеологією і політикою, маючи на увазі США, в західній науковій і публіцистичній літературі існувала думка про аполітичний і асоціальний характер спорту, звертаючи першочергову увагу на комерційну роль телебачення в розвитку спорту.

Історично склалося, що регулярне телебачення, не дивлячись на різні дати його виникнння, почалось майже одночасно в 3-ох регіонах – США (1944 р.), Західна Європа (Франція, 1944 р.) і СРСР (1945 р.). Відповідно сформувались три моделі соціально-економічної організації телебачення: американська, європейська, радянська.

Моделі сформувались за наступними критеріями: кому належить, хто фінансує, чиї інтереси відображає, хто контролює, взаємовідносини між телебаченням і суспільством, телебаченням і державою.

Більшість країн Європи, Азії і частково Африки віддали перевагу державній системі ТБ. Європейські служби ТБ в 40-50 рр. створювались як державні. В США ТБ з самого початку мало приватний комерційний характер. Пізніше США доповнило свою комерційну систему культурно-просвітницьким або суспільним впливом, а європейські країни навпаки допустили в ефір приватні компанії. У випадку державного віщання влада є єдиним і основним джерелом фінансування трансляцій і здійснює над ним повний адміністративний контроль. Комерційні трансляції отримали найбільше поширення в США. Особливе місце в комерційних трансляціях мають платні канали. Вони виникли на хвилі незадоволення глядачів кінорепертуаром і одноманітністю спортивних програм традиційного телебачення.

Розвиток виду спорту залежить від ступеню висвітлення його ЗМІ. Саме завдяки ЗМІ спорт почався вважатися в багатьох країнах престижним заняттям. Це сприяло зростанню кількості спортивних клубів. Телевізійна індустрія в США і Європі розвивалась за різними напрямками. Види спорту популярні в країнах США і Європі доволі сильно різняться. Це залежить не лише від історії, культури, традицій і психології населення цих країн, а і від телебачення, яке прищіплює своїм глядачам ті, чи інші смаки.

В середині 90-років телебачення Німечиини приділяло увагу більше 100 видам спорту. За обсягами спортивних трансляцій в першу п’ятірку входили: футбол (3202 год.), теніс (2122 год.), автоспорт (1502 год.), бокс (741 год.), велоспорт (646 год.) .

З 1991 р. на телеканалі "Євроспорт" була припинена трансляція ігор NHL, NBA, MLB, NFL. Хоча вони є популярними в США, на думку керівництва каналу, Європа надає перевагу своїм видам спорту.

Телебачення впливає на розвиток видів спорту. 1980-2000 рр. відбулась модифікація гольфу, тенісу, американського футболу заради їх пристосування до вимог телебачення і рекламодавців, хоч це було і незручно для гравців. Гольф переключився на групові турніри, замість індивідуальних. В американському футболі зманшили перерву в грі з 20 до 15 хв., щоб вкладатись в 2,5 год.трансляції.

Американці стали першими, хто використав спортивні трансляції в комерційних цілях і першими почали платити спортивним організаціям за право трансляції спортивних змагань.

Не зважаючи на те, що з перших днів існування ТБ спорт привернув увагу телекомпаній своєю популярністю серед глядачів, до першої половини 50-х років ТБ не відгравало жодного фінансового значення в розвитку спорту ані в США, ні в Європі.

Появі спортивних трансляцій в США сприяв ряд факторів: захоплення американців спортом, відносна дешевизна спортивних трансляцій, зниження в 50-х роках кількості спортивних змагань, збільшення вільного часу американців в післявоєнний період, допомога Конгресу і влади США в питаннях регулювання телетрансляцій спортивних програм.

Прибуток від продажу прав на телетрансляції складє 30-70% річних прибутків спотивних організацій в США, професійних Ліг, команд.

Контракти між телевізійними каналами і професійними лігами та клубами заключаються на кілька років. Дохід професійних Ліг та клубів від продажу прав на телетрансляцію не залежить від відвідуваності матчів – це гарантована стаття прибутків. Прибуток від трансляцій спортивних змагань має тенденцію до збільшення, в той час як вартість квитків зрстає повільніше (з 1971 по 1999 рр. середня вартість квитка на футбольні матчі виросла в 5 разів, ціна прав на телетрансляцію в 100 раз.).

Провідні Ліги створюють свої телевізійні канали: NBA TV (1999), NFL Network (2003), NHL Network (2007), MLB Network (2009).В 2003 р. виник телеканал NFL Network, що монополізував права на трансляції матчів NFL, і почав продавати право на трансляцію національним каналам NBC, CBS, FOX, відчутно дорожче, ніж раніше. В цей період, NFL стала найбагатшою спортивної лігою світу, тріумфально обійшовши MLB (Major League Baseball).

Вплив ТБ на спорт не обмежується прямим фінансовим впливом. Він поширюється на економіку спорту, право власності і територіальне розміщення команд, правила окремих видів спорту, систему проведення змагань і розклад ігор, їх організацію і навіть естетичний бік спорту.

Протягом 1980-2000 рр. всі переміщення професійних команд з одного міста в інше пов’язані з більш вигідними телевізійними контрактами. Наприклад, переїзд в 1982 р. команди NFL "Окланд Рейдерс" з м.Окланд в м.Лос-Анджелес. Власник команди добре розумів значення виход у на великий телевізійний ринок. В 1984 р. команда переїхала в Лос- Анджелес і стала "Лос Анджелес Рейдерс".

Зі зростанням долі теле- прибутків поступово змінилось і ставлення власників команд до професійного спорту. Спочатку це було хобі, тепер це вдалий вклад капіталу, який приносить гарантований прибуток і визнання. На продажі команд окремі власники заробляють десятки мілліонів доларів. Середня вартість команди професійних ліг Америки 150-900 млн. доларів.

Збільшення прибутків від продажу прав на трансляцію сприяє зростанню зарплати гравців.

Починаючи з 1953 р. почалась блокада трансляцій футбольних матчів в межах 75 мильної зони від місця їх проведення, якщо квитки на них не розпродані за 72 години до початку. Лише в 70-х роках це питання було вирішено. Коли власники команд зрозуміли, що відвідуваність задежить від якості гри і погодніх умов.

Телебачення почало відігравати вирішальне значення при складанні розклау ігор, оскільки воно вирішувало, які матчі транслювати. Це призвело до зростання конкуренції між спортивними організаціями за право отримання своєї долі теле- прибутків.

Часто власники телевізійних компаній стають власниками команд. З розвитком платного і кабельного телебачення монополізація спортивного ринку телевізійними компаніями посилюється.

Телебачення також виграє від споривних трансляцій: трансляції спортивних матчів сприяли розширенню технічних можливостей телебачення (стоп кадр, повтор); використання широкого спектру різних спортивних програм дозволяє телекомпаніям задовільняит попит глядачів і рекламодавцві; трансляція спортивних матчів розширює глядацьку аудиторію.

Література

1. Бокс. Єнциклопедия /Состав. Тараторин Н.Н. – М.:”Терра. Спорт”, 1998. – 320с.

2. Беров С. Не все о боксе // Команда – плюс. – 1999. - №1.- С. 30-35.

3. Братановский С.Н. Социально-правовые проблемы спортивного профессионализма // Теория и практика физ. культуры. - 1990. - N2. - С. 32-35.

4. Все о спорте: Справочкин. Т.. 2-е изд., доп./Сост. А.А.Добров. – М.: Физкультура и спорт, 1978. – 520с.

5. Гуськов С.И. Любитель или профессионал? - М.: Знание, 1988. – 94с.

6. Гуськов С., Профессиональный спорт в США //Спорт за рубежом. - 1990, N 8. –С. 12-15; № 11. – С.12-14.

7. Гуськов С.И. Организационные и социально-экономические основы развития профессионального спорта в США: Автореф. дис. д-ра пед. наук. - К., 1992. -46с.

8. Гуськов С.И. Организация и экономика профессионального спорта // Маркетинг и спорт: Зарубежный опыт. - М. - 1992. -Вып. 1. - 70 с. Вып. 2. - С.3-56.

9. Гуськов С.И. Государство и спорт. -М. - 1996. - 176 с.

10. Гуськов С.И., Гуськов С.С. Телевидение и спорт. – М.: Полиграфсервис, 2000. – 334с.

11. Киселев Р.М. США: спорт и общество. -М.:Физкультура и спорт, 1978. - С.68-84.

12. Лебедко С. Королевские гонки живут по королевски // Олімпійська арена. – 2002. - №5. – С.50-53.

13. Левенштейн И. Профессиональный бокс: персоны, факты, цифры // Команда – плюс. – 2003. - №3. – С.58-62.

14. Парновская Н. Спорт кучеров и джентельменов // Команда, 6 декабря 1997.

15. Пофессиональный спорт: Учебник для вузов // С.И.Гуськов, В.Н.Платонов, М.М. Линец, Б.Н. Юшко. – К.: Олимпийская литература, 2000. – 392с.

16. Рыжков Д. НБА: вчера и сегодня / Профи: Сб. – М. - 1990. - С. 175-256. Сосновский Ю. Декабрьский переворот, или революция – 2000 // Команда-плюс – 2000. – N 1. – С.30-38.

17. Тейлор Ф. Профессионалы. Футбол против футбола: Пер. с англ. - М.: Физкультура и спорт, 1985. - 112 с.

18. Титоренко В. NBA 50 // Спорт-Экспресс. – 1996. – N 1. – С. 36-43.

19. Штефны Росивал. Новые масштабы //Спорт за рубежом. – 1990. – N 8. – С. 6-7, 10.

20. Gardiner N. Greek Athletik Sports and Festivals. – Dubugul, 1979. – P.70.

21. Marrion H. I. Historie de l’education dans l’antiguite. – Paris, 1950. – P.97.

22. Pleket H. The Olympic Games and their decline // In: ist joint international session for directors of national academies, members and staff of national Olympik Committees and international sports federations. – Ancient Olympia, 1992. – P.19-24.