Вимоги до реорганізації та ліквідації страховика

Відповідно до Господарського кодексу України та Законів України «Про господарські товариства» і «Про страхування», страхова компанія може припинити свою діяльність шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) чи ліквідації. Реорганізація страхової компанії здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України, з урахуванням особливостей забезпечення правонаступництва щодо укладання договорів страхування, встановлених Нацкомфінпослуг. Реорганізація страхової компанії не повинна призвести до збиткової діяльності компанії-правонаступника, порушення ним виконання вимог щодо формування статутного фонду, економічних нормативів, виникнення становища, що загрожує інтересам страхувальників і кредиторів.

Злиттяпередбачає припинення діяльності двох чи кількох виключнострахових компаній як юридичних осіб і передачу всіх майнових прав та обов’язків іншій страховій компанії-юридичній особі на правах філії чи без відкриття філії.

Приєднанняпередбачає припинення діяльності однієї страхової компаніїяк юридичної особи та передачу всіх майнових і немайнових прав та обов’язків іншій страховій компанії – на правах філії чи без відкриття філії.

Сьогодні у світі спостерігаються тенденції страхового капіталу, що проявляється у злитті та придбанні компаній зі страхування та перестрахування і формування на цій основі транснаціональних страхових товариств.

Поділпередбачає припинення діяльності однієї страхової компанії якюридичної особи та передачу за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах усіх її майнових та немайнових прав і обов’язків кільком страховим компаніям-юридичним особам, які створюються внаслідок реорганізації.

Виділенняпередбачає створення страхової компанії-юридичної особи(абокількох страхових компаній), до яких за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах переходять майнові та немайнові права і обов’язки страхової компанії-юридичної особи, що реорганізується. На практиці часто замість виділення проводять заснування нових страхових компаній, оскільки це значно простіше і потребує менше витрат.

Перетворенняпередбачає:

- зміну організаційно-правової норми товариства, у вигляді якого була створена страхова компанія. При цьому до нової страхової компанії усі майнові та немайнові права і обов’язки компанії, що реорганізується. Наприклад, реорганізація страхової компанії у вигляді приватного акціонерного товариства у публічне акціонерне товариство;

- перепрофілювання страхової компанії у страхового посередника за умови погашення ним своїх майнових і немайнових зобов’язань перед страхувальниками та перестраховиками. На практиці це є одним із способів вирішити проблему недостатнього розміру статутного фонду.

Реорганізація (санація)страхової компаніїпроводиться у разі рішеннявищого органу страхової компанії або на вимогу Нацкомфінпослуг у зв’язку із застосуванням санкцій за порушення страхового законодавства. Якщо страхова компанія створена у вигляді акціонерного товариства, то для прийняття такого рішення необхідно, щоб за нього проголосували не менше ніж 75% акціонерів, присутніх на зборах. Нацкомфінпослуг може прийняти таку вимогу у разі невиконання страховою компанією зобов’язань перед страхувальниками протягом трьох місяців, або недосягнення страховою компанією визначеного чинним законодавством розміру статутного фонду, або при настанні інших випадків, визначених законодавством України.

Реорганізація (санація) страхової компанії за рішенням Нацкомфінпослуг передбачає:

- реорганізацію у страхового посередника відповідно до нормативних актів, що регулюють діяльність страхових посередників;

- об’єднання кількох страхових компаній із визначенням порядку передачі страхових зобов’язань за умови згоди на це власників компанії;

- залучення до числа учасників страхової компанії інших компаній (у тому числі іноземних страхових компаній) за умови проведення ними всіх розрахунків за зобов’язаннями та боргами страхової компанії, строк сплати яких уже настав.

Виключення страхової компанії з державного реєстру суб’єктів підприємницької діяльності органами державної влади і органами місцевого самоврядування у зв’язку з його реорганізацією здійснюється тільки після внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків).

Не допускається ліквідація страхової компанії з метою уникнення нею виконання своїх обов’язків перед страхувальниками. Процес ліквідації страхової компанії проходить під контролем Нацкомфінпослуг.

Припинення діяльності страхової компаніїможливе у випадках:

- за рішенням вищого органу страхової компанії;

- на підставі рішення суду за поданням органів, що контролюють діяльність страхової компанії (наприклад, Нацкомфінпослуг), у разі систематичного або грубого порушення законодавства. Нацкомфінпослуг при порушенні страховою компанією чинного законодавства та нормативних документів має право призупинити ліцензію на здійснення страхової діяльності, а в разі грубого порушення законодавства анулювати ліцензії на страхування. Анулювання ліцензії веде до ліквідації компанії;

- на підставі рішення господарського суду в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

- з інших підстав, передбачених установчими документами страхової компанії.

Ліквідація страхової компаніїпроводиться призначеною нею

ліквідаційною комісією, а у разі припинення діяльності компанії за рішенням суду – ліквідаційною комісією, що призначається судом. У разі визнання страхової компанії банкрутом її ліквідація проводиться згідно з ліквідаційною процедурою, передбаченою Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Із дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління справами страхової компанії. Кошти, що належать страховій компанії, включаючи виручку від розпродажу майна при ліквідації, після розрахунків з оплати праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов’язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених компанією та іншими кредиторами, розподіляються між власниками страхової компанії у порядку і на умовах, передбачених законодавством України та установчими документами компанії, у шестимісячний строк після опублікування інформації про ліквідацію.

У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості кошти страхової компанії не підлягають розподілу між учасниками до вирішення цього спору або до одержання кредиторами відповідних гарантій.

Ліквідація товариства вважається завершеною, а страхова компанія такою, що припинила свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру. При цьому слід враховувати, що виключення страхової компанії з державного реєстру суб’єктів підприємницької діяльності органами державної влади і органами місцевого самоврядування у зв’язку з ліквідацією здійснюється тільки після внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків).

Основні терміни:

організаційно-правові форми страховиків, структура страхових компаній, об’єднання страховиків, створення страхової компанії, реорганізація та ліквідація страховика.

Контрольні питання:

1. Дайте визначення страхової компанії. Що може бути предметом її безпосередньої діяльності?

3. Дайте класифікацію страховиків за організаційно-правовою формою.

4. Яка з організаційно-правових форм страхової діяльності найбільш поширена в Україні? Чому?

5. Назвіть особливості функціонування на страховому ринку відокремлених підрозділів страхової компанії.

6. Назвіть об’єднання страховиків, які діють в Україні. Які функції вони виконують?

7. Охарактеризуйте етапи створення страхової компанії.

8. Яким чином страхова компанія може припинити свою діяльність? Дайте характеристику кожному із способів.

Тестові завдання для перевірки знань:

1. Безпосередньою діяльністю страховика є:

а) перестрахування;

б) одержання коштів під заставу;

в) торгівля банківськими металами; г) аудиторські перевірки.

2. За належністю страхові компанії класифікуються як:

а) спеціалізовані та універсальні; б) місцеві та регіональні;

в) приватні і публічні акціонерні товариства; г) приватні та державні.