Між променями двох різних джерел світла не може виникнути явище інтерференції.

Інтерференція спостерігається тільки тоді, коли світлові промені одного джерела якимось чином (відбиванням, заломленням) були «роздвоєні» і потім знову зведені. Проте навіть у цьому разі можуть виникнути некогерентні коливання. Джерела світла, які випромінюють когерентні хвилі, називають когерентними.

Розглянемо приклад додавання двох когерентних хвиль, які поширюються від джерел S₁ і S₂, що знаходяться на відстані у₁ і y₂ відповідно від точки спостереження О
(рис. 5.1). Коливання від джерел S₁ і S₂ приходять у точку О з деякою різницею фаз, яка залежить від різниці відстаней у₁ і у₂.

Запишемо рівняння коливальних рухів, що приходять у точку О:

Рис. 5.1 Рис. 5.2

(5.1)

де E₁ і E₂ — амплітуди коливань; ω – циклічна частота коливань; φ₁ і φ₂ – початкові фази відповідних коливань у точці спостереження; τ₁ і τ₂ – час поширення коливань від джерел S₁ і S₂ до точки спостереження.

Якщо швидкість поширення світла с, то і .

Підставивши ці значення у формулу (5.1), дістанемо

(5.2)

Звідси випливає, що

Нас цікавитимуть фаза та амплітуда результуючого коливання, спробуємо їх знайти графічно. На рис. 5.2 зображено векторну діаграму додавання двох коливань з амплітудами відповідно Ε₁ і Е₂ та початковими фазами φі φ₂. Із цієї діаграми неважко дістати формулу для визначення фази результуючого коливання:

(5.3)

Значення амплітуди результуючого коливання дістанемо з діаграми як для сторони трикутника, що лежить проти тупого кута:

(5.4)