Спеціалізованих вчених радах

Спеціалізована вчена рада приймає дисертацію для попереднього розгляду за наявності супроводжуючих документів за переліком, який визначає ВАК:

· заява на ім’я голови ради з проханням прийняти дисертацію до розгляду;

· особистий листок з обліку кадрів, який засвідчений печаткою;

· засвідчені копії дипломів про вищу освіту;

· посвідчення про складані кандидатські іспити;

· висновок установи, де виконувалась дисертація;

· оригінали публікацій (монографії, статті, тези);

· дисертація і автореферат;

· відзив наукового керівника.

Процедура попереднього розгляду дисертації та процедура проведення засідання спеціалізованої вченої ради під час захисту дисертації регулюються Положенням про спеціалізовану вчену раду. Спеціалізована вчена рада приймає до захисту не пізніше як через два місяці з дня подання здобувачем усіх необхідних документів кандидатську і через три місяці - докторську дисертацію.

Спеціалізована вчена рада приймає до захисту докторську дисертацію не раніше ніж через два місяці, а кандидатську – не раніше ніж через місяць з дня розсилання виготовлювачами обов'язкових примірників видань, в яких опубліковано праці здобувача, що відображають основні результати дисертації.

Спеціалізовані вчені ради призначають для захисту дисертації офіційних опонентів з числа компетентних вчених із спеціальності, за якою подано дисертацію таким чином, щоб забезпечити незалежність експертизи.

Для розгляду докторської дисертації призначають трьох офіційних опонентів - докторів наук, причому тільки один з них може бути членом спеціалізованої вченої ради, де відбувається захист, або співробітником установи, в якій створено спеціалізовану вчену раду.

Для розгляду кандидатської дисертації призначають двох офіційних опонентів, з яких один повинен бути доктором наук, а другий - доктором або кандидатом наук, причому тільки один з них може бути членом спеціалізованої вченої ради, де відбувається захист, або співробітником установи, в якій створено цю спеціалізовану вчену раду.

Офіційний опонент на основі вивчення підготовленої дисертації та праць, опублікованих за темою дисертації, подає до спеціалізованої вченої ради відзив, оформлений відповідно до вимог ВАК.

Після прийняття дисертації до захисту, призначення офіційних опонентів спеціалізована вчена рада надсилає до ВАК повідомлення про захист дисертації.

Повідомлення про захист докторських і кандидатських дисертацій публікуються відповідно у Бюлетені Вищої атестаційної комісії України і додатку до цього бюлетеня - Науковий світ.

Захист докторської дисертації можна проводити не раніше як через два місяці, а кандидатської - не раніше як через місяць після опублікування праць здобувача, які відображають основні наукові результати дисертації.

Прилюдний захист дисертації відбувається на засіданні спеціалізованої вченої ради, яке вважається правомочним, якщо в його проведенні взяло участь щонайменше дві третини її складу, а також за умови обов'язкової участі щонайменше чотирьох докторів наук з кожної спеціальності докторської дисертації і щонайменше трьох докторів наук з спеціальності кандидатської дисертації.

Рішення спеціалізованої вченої ради щодо присудження наукового ступеня вважають позитивним, якщо за нього проголосувало щонайменше три чверті членів ради, які брали участь у засіданні.

Прилюдний захист дисертації повинен мати характер наукової дискусії, в якій зобов'язані взяти участь усі присутні на захисті члени спеціалізованої вченої ради - доктори наук з кожної спеціальності, за якими подано дисертацію.

Свій виступ доповідач може подавати у формі читання тексту. Доповідь починається із звертання: „Шановний пане голово! Шановні члени спеціалізованої вченої ради! Панове.”. Далі здобувач коротко викладає сутність наукової проблеми і стан питання, обґрунтовує актуальність наукової проблеми, показує її зв'язок з плановими науково-дослідними роботами, викладає мету наукових досліджень.

Далі викладається зміст роботи, де особливу увагу приділяють особисто отриманим автором результатам (що саме запропоновано, узагальнено, одержано, рекомендовано тощо), обґрунтовується їх достовірність, підкреслюється значущість цих результатів.

У прикінцевій частині доповіді викладаються основні результати та висновки дисертації, їх реалізація і шляхи подальшого використання цих результатів.

Свій виступ треба зосередити на нових теоретичних і прикладних положеннях розроблених особисто автором дисертації. Обґрунтовуючи їх під час виступу використовують додаткові графічні матеріали (для кандидатських – 10-12 одиниць, докторської – 16-18).

Мова здобувача повинна бути ясною, граматично правильною та впевненою. Здобувач мусить зробити доповідь науковою, добре аргументованою, а отже, зрозумілою широкій аудиторії спеціалістів. Мислення і мовлення повинно бути виразним. Слід використовувати прості слова і прості розповідні речення, підкреслювати ключові слова.

Після завершення доповіді здобувачу задають запитання. Відповідати на запитання членів ради та присутніх у залі слід тільки за суттю справи. Перед тим, як відповідати на запитання, необхідно уважно його вислухати до кінця і за можливості записати. Після відповідей на них відбувається дискусія, в якій беруть участь офіційні і неофіційні опоненти.

По завершенні дискусії здобувачеві надається заключне слово, в якому він висловлює свої висновки щодо результатів обговорення його дисертації і за потреби відповідає на запитання, які виникли в ході дискусії.

Після закінчення захисту дисертації спеціалізована вчена рада проводить таємне голосування щодо присудження наукового ступеня. Для цього Голова Ради створює лічільну комісію для таємного голосування. Вона оголошує протокол результатів голосування і відкритим голосуванням простою більшістю голосів він затверджується.

В кінці процедури захисту спецрада затверджує висновок. Проект висновку складає комісія у складі 3-х осіб, яка вивчала роботу на стадії її попереднього розгляду і представляла роботу спеціалізованій вченій раді під час прийому її до захисту. Він повинен бути чітким, конкретним і відображати такі моменти: остаточне рішення ради щодо присудження наукового ступеня; констатація того, що дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, виконаною в рамках певної проблеми або наукового напрямку; актуальність теми і отримані результати; найбільш суттєві наукові результати, отримані особисто здобувачем і їх новизна; обґрунтованість і достовірність отриманих наукових результатів; практичне та наукове значення результатів із зазначенням, що конкретно вони дадуть при використанні; ступінь впровадження результатів роботи на момент її захисту; рекомендації щодо використання результатів; оцінка мови і стилю дисертації; відповідність дисертації вимогам ВАКУ.

Після прийняття висновку голова повідомляє про присудження наукового ступеня і закриває засідання.

За результатами захисту оформляють атестаційну справу відповідно до вимог ВАК (в паперовому і електронному варіантах). Атестаційну справу подають до ВАК і там вона розглядається на предмет затвердження. Документом, що засвідчує присудження наукового ступеня є диплом. Дипломи доктора, кандидата наук видає ВАК.

Контрольні запитання

1. Якими нормативними документами регулюється підготовка науково-педагогічних та наукових кадрів?

2. Назвіть органи, що здійснюють регулювання підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів в Україні.

3. Назвіть основні форми підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

4. Які документи необхідно подати на ім'я керівника вищого навчального закладу, наукової установи вступникам до аспірантури або докторантури?

5. Що передбачає індивідуальний план роботи аспіранта?

6. Яким нормативним документом затверджено вимоги до дисертації та авторефератів дисертацій?

7. Які документи необхідно подати спеціалізованій вченій раді для попереднього розгляду дисертації?

8. Яка структура дисертації?

9. Якими нормативними документами регламентовано процедуру публічного захисту дисертації?

10. Який документ засвідчує присудження наукового ступеня?

11. Якими нормативними документами регулюється підготовка науково-педагогічних та наукових кадрів в Україні?

12. У чому полягає мета та завдання системи планування та організації підготовки наукових кадрів у ВНЗ ?

13. Назвіть основні форми підготовки наукових і науково-педадогічних працівників.

14. Які наукові ступені існують в Україні?

15. З чого починається планування науково-дослідної роботи студентів i acпipaнтів?

16. Назвіть органи, що здійснюють регулювання підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів в Україні.

17. Які функції виконує МОН?

18. Перелічіть повноваження ВАК України.

19. Де і за якою процедурою присуджують наукові ступені?

20. Чим відрізняється науковий ступінь від наукового звання?