Формування резервів для покриття можливих втрат від активних операцій

У процесі своєї діяльності комерційні банки певною мірою ризикують, здійснюючи активні операції. Тому з метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту кредиторів і вкладників вони формують резерви для покриття можливих втрат від проведення активних операцій.

Одним з таких резервів є резервний фонд комерційного банку. Порядок відрахувань у цей фонд та його використання встановлюється загальними зборами акціонерів банку.

Розмір відрахувань до резервного фонду має бути не меншим 5% від прибутку банку і не більшим 25% розміру регулятивного капіталу банку.

Наступним видом резервів комерційного банку є резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків. Порядок формування та нормативи відрахувань до нього встановлює Національний банк України.

Комерційні банки також формують резерви для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості і від операцій з цінними паперами. Порядок формування та використання таких резервів також регламентується Національним банком України.

Розглянемо детальніше порядок формування та використання останніх двох видів резервів.

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.Комерційні банки формують резерв для покриття можливих збитків, що можуть бути завдані в результаті їх кредитної діяльності. Вони зобов'язані створювати резерви для відшкодування можливих втрат за основним боргом і процентами за всіма видами наданих кредитів у національній та іноземній валютах, включаючи депозити, кредити іншим банкам, суб'єктам господарювання (овердрафт, ураховані векселі, факторингові операції, фінансовий лізинг), надані гарантії та поручительства.

Не створюється резерву за бюджетними кредитами, а також за кредитами та депозитами між установами в системі одного комерційного банку.

Резерв використовується на покриття безнадійної заборгованості, яка виникла від кредитної діяльності банку. Розмір резерву визначається відповідно до загальної суми всіх кредитів, класифікованих за ступенем ризику і з урахуванням коефіцієнтів ризику.

Розрізняють резерв під стандартну та нестандартну кредитну заборгованість.

Нестандартна кредитна заборгованість включає в себе кредити під контролем, субстандартні, сумнівні, безнадійні кредити.

Резерв під стандартну кредитну заборгованість ураховується комерційним банком під час розрахунку розміру капіталу та відповідних економічних нормативів, установлених Національним банком України.

Визначаючи розмір резерву, комерційні банки здійснюють класифікацію виданих кредитів і депозитів та оцінюють кредитні ризики з урахуванням таких чинників:

—фінансового стану позичальника;

—стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості;

—рівня забезпечення кредитної операції.

Критерії оцінювання фінансового стану клієнтів-позичальників установлюються кожним комерційним банком самостійно з урахуванням вимог Положення про резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків та рекомендацій Національного банку України. Ці критерії мають бути обґрунтованими, технічно виваженими і встановлюватися на основі аналізу балансів у часі та звітів про фінансові результати діяльності клієнтів-позичальників.

Методика оцінювання фінансового стану позичальника регламентується окремим положенням, затвердженим правлінням комерційного банку.

Комерційний банк оцінює фінансовий стан позичальника і перспективи повернення кредитів та депозитів перед наданням йому кредиту чи депозиту.

Порядок оцінювання фінансового стану позичальника — юридичної особи викладений у розділі 4.3.

Згідно з оцінкою фінансового стану позичальника та перспектив його розвитку підприємства класифікують за такими категоріями:

—клас «А» — фінансова діяльність дуже успішна і дає змогу погашати основну суму кредиту та проценти за нею у встановлені строки. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі здійснюватиметься на такому самому високому рівні;

—клас «Б» — фінансова діяльність добра або дуже добра, але немає можливості підтримувати її на цьому рівні протягом тривалого часу;

—клас «В» — фінансова діяльність задовільна, але спостерігається чітка тенденція до погіршення;

—клас «Г» — фінансова діяльність погана, і спостерігається її чітка циклічність протягом коротких періодів часу;

—клас «Д» — фінансова діяльність свідчить про збитки і очевидно, що ні основна сума кредиту, ні проценти за нею не можуть бути сплачені.

Стан обслуговування позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та процентів за нею є:

—«добрим», якщо заборгованість за звичайним або пролонгованим до 90 днів кредитом і проценти за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;

—«слабким», якщо заборгованість за кредитом прострочена від 8 до 90 днів та проценти за ним сплачуються з максимальною затримкою від 8 до 30 днів або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 до 180 днів, але проценти сплачуються в строк або з максимальною затримкою до 30 днів;

—«незадовільним», якщо заборгованість за кредитом прострочена понад 90 днів або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника понад 180 днів.

Відповідно до перелічених вище критеріїв кредитний портфель комерційного банку (валовий кредитний ризик) класифікується за такими групами:

При класифікації кредитного портфеля за ступенями ризику і віднесенні до груп, за якими обчислюється резерв за врахованими векселями, факторингом, гарантіями, до уваги береться тільки строк погашення позичальником простроченої заборгованості. У зв'язку з цим розрізняють такі види кредитної заборгованості:

—стандартну, за якою строк погашення чи повернення, передбачений договірними умовами, ще не настав;

—сумнівну — заборгованість за опротестованими векселями з терміном прострочки не більше 30 днів; заборгованість за факторинговими операціями (за основним боргом чи черговим платежем) та за виконаними (сплаченими) гарантіями банком становить не більше 90 днів після настання строку платежу, передбаченого договірними умовами;

—безнадійну заборгованість за опротестованими векселями з терміном прострочки понад 30 днів; заборгованість за факторинговими операціями (основним боргом чи черговим платежем) та за гарантіями, виконаними (сплаченими) банком, за якими клієнт не виконав своїх зобов'язань зі строком понад 90 днів після настання строку платежу, передбаченого договірними умовами.

На підставі класифікації позик комерційний банк створює резерв для кожної групи кредитів.

Резерв має бути сформований у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву.

Резерв розраховується від чистого кредитного ризику, при визначенні якого сума валового кредитного ризику за кожною кредитною операцією окремо може зменшуватися на вартість прийнятого забезпечення (безумовних гарантій та предметів застави).

Безумовні гарантії, що беруться до розрахунку чистого кредитного ризику (резерву під кредитний ризик), — це гарантії:

· Кабінету Міністрів України;

· банків, які мають офіційний кредитний рейтинг, не нижчий ніж «інвестиційний клас^[1]»;

· урядів країн категорії «А» (Австралія, Австрія, Бельгія, Вели­кобританія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, СІЛА, Туреччина, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія);

· міжнародних багатосторонніх банків (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку).

Предметами застави (майно та майнові права позичальника чи третіх осіб — майнових поручителів), що беруться до розрахунку чистого кредитного ризику (резерву під кредитний ризик), є:

· майнові права на грошові депозити, розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг, не нижчий ніж «інвестиційний клас»;

· майнові права на грошові депозити, розміщені в банку-кредиторі, за умови безперечного контролю та доступу банку-кредитора до цих коштів, обумовленого договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитом;

· дорогоцінні метали, які належать позичальнику і перебувають на зберіганні в банку-кредиторі та за умови безперечного права звернення банком-кредитором стягнення, обумовленого договором, на ці метали в разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитом;

· державні цінні папери;

· недержавні цінні папери — акції та облігації підприємств, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати;

· зареєстроване нерухоме майно;

· рухоме майно;

· інші майнові права.

Сума гарантій та вартість предметів застави береться до розрахунку чистого кредитного ризику (резерву під кредитні ризики) з урахуванням коефіцієнтів залежно від категорії кредитної операції:

За кредитами, класифікованими як «безнадійні», банк формує резерв на всю суму боргу незалежно від наявної застави.

Визначений чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцією зважується на встановлений коефіцієнт резервування:

При розрахунку резерву за коштами, що містяться на кореспондентських рахунках, відкритих в інших банках, за депозитами до запитання в інших банках і сумнівною заборгованістю за цими коштами враховується рейтинг країни, який доводиться до відома банків Національним банком України. Відповідно до рейтингу країни банки поділяються на певні групи. Розмір резерву визначається шляхом зваження суми коштів, що обліковуються на кореспондентському рахунку окремого банку, на відповідний коефіцієнт резервування:

До групи 8 належать банки (резиденти і нерезиденти), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, а також банки, зареєстровані в офшорних зонах.

Ризики за коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, відкритих в інших банках, які віднесені до груп 1—2, вважаються «стандартними», а віднесені до груп 3—8 — «нестандартними».

Резерв під кредитні ризики розраховується і формується головним банком і його філіями.

Комерційні банки формують резерв під заборгованість за стандартними кредитами у повному розмірі щоквартально за рахунок прибутку минулого року. Кошти цього резерву акумулюються на групі рахунків № 502 «Фонди та загальні резерви банку» (балансовий рахунок (далі — рах.) № 5020 «Загальні резерви»).

При цьому здійснюється таке проведення:

Д-т — рах. № 5030 «Прибутки минулих років»,

К-т — рах. № 5020 «Загальні резерви».

У разі недостатності джерел формування загального резерву протягом року комерційний банк на суму несформованого розрахункового резерву при розподілі прибутку здійснює проведення:

Д-т — рах. № 5040 «Прибуток минулого року, що очікує затвердження»,

К-т — рах. № 5020 «Загальні резерви».

Комерційний банк формує за кредитами, що належать до категорій «під контролем», «субстандартні», «сумнівні», «безнадійні», резерв під нестандартну заборгованість у повному обсязі за рахунок відрахувань, що відображаються за групою рахунків № 770 «Відрахування в резерви».

Кошти резерву під нестандартну заборгованість, сформованого за рахунок витрат, акумулюються на балансових рахунках:

—за міжбанківськими операціями: № 1590 «Резерв під заборгованість інших банків»;

—за операціями з клієнтами: № 2400 «Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам».

До сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та поруками, фактично наданими, належить заборгованість за наданими банком позиками, гарантіями, векселями врахованими та ін.

При формуванні резерву під нестандартну кредитну заборгованість здійснюються такі проведення:

за рахунок витрат комерційного банку,

за міжбанківськими операціями.

Д-т — рах. № 7701 «Відрахування в резерв під заборгованість інших банків»,

К-т — рах. № 1590 «Резерв під заборгованість інших банків»;

за операціями з клієнтами:

Д-т — рах. № 7702 «Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами клієнтам»,

К-т — рах. № 2400 «Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам».

При зменшенні розрахункового розміру загального резерву порівняно з попередньою звітною датою комерційний банк здійснює проведення:

Д-т — рах. № 5020 «Загальні резерви»,

К-т — рах. № 5030 «Прибутки минулих років».

У разі зменшення розрахункового розміру резерву під стандартну заборгованість порівняно з попередньою звітною датою комерційний банк надлишкову суму резерву направляє на збільшення доходу.

При цьому здійснюються такі проведення:

а)за міжбанківськими операціями:

Д-т — рах. № 1590 «Резерв під заборгованість інших банків», К-т — рах. № 6701 «Зменшення резерву під заборгованість інших банків»;

б)за операціями з клієнтами:

Д-т — рах. № 2400 «Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам»,

К-т — рах. № 6702 «Зменшення резерву під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам».

За повноту формування резервів відповідальність несе головний банк (юридична особа).

Комерційні банки використовують резерви на погашення безнадійної кредитної заборгованості за основним боргом, яка обліковується на балансових рахунках як сумнівна заборгованість.

Безнадійна кредитна заборгованість відшкодовується комерційними банками за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за умови виконання вимог статті 12 Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про оподаткуван­ня прибутку підприємств».

Якщо опротестований через неплатіж вексель залишається не­погашеним протягом 30 календарних днів із дня його опротестування і векселеодержувач порушив справу щодо банкрутства векселедавця в арбітражному суді, безнадійна заборгованість за кре­дитними угодами списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість.

При цьому здійснюється таке проведення:

Д-т — рах. № 2400 «Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам», К-т — рах. № 2092 «Сумнівна заборгованість за врахованими векселями суб'єктів господарської діяльності».

Безнадійна заборгованість позичальника, визнаного банкрутом у встановленому законодавством порядку, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість комерційного банку після прийняття арбітражним судом рішення про визнання позичальника банкрутом.

Кошти, отримані комерційним банком унаслідок завершення ліквідаційної процедури та реалізації майна позичальника, включаються до його валових доходів у період їх надходження.

Якщо комерційний банк надає кредит позичальнику, проти якого порушено справу про банкрутство, до моменту укладення кредитної угоди, а інформація про порушення цієї справи була оприлюднена (за винятком випадків надання кредитів у межах процедури санації позичальника під заставу корпоративних прав), безнадійна заборгованість за кредитом погашається за рахунок резерву під стандартну заборгованість комерційного банку.

Заборгованість, яка забезпечена заставою, погашається у порядку, передбаченому Законом України «Про заставу».

Якщо частина кредитної заборгованості залишилась непогашеною внаслідок нестачі коштів, одержаних комерційним банком від реалізації майна позичальника, переданого у заставу, та за умови, що інші юридичні дії комерційного банку щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не забезпечили по­вного її покриття, ця частина заборгованості списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість. Реалізація майна, переданого у заставу, здійснюється з аукціонів, публічних торгів, якщо інше не передбачено договором, у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Безнадійна заборгованість, яка виникла через неспроможність позичальника погасити заборгованість у зв'язку з дією обставин непереборної сили (форс-мажор), списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за умови наявності будь-якого із зазначених нижче документів:

· підтвердження Торговельно-промислової палати України про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України або підтвердження уповноважених органів іншої держави, легалізованих консульськими установами України, у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

· рішення Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затверджене Верховною Радою України, або рішення Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, включаючи рішення про визнання окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30% від середнього врожаю за попередні п'ять календарних років.

Якщо заборгованість погашена за рахунок резерву під нестандартну заборгованість, а за висновком компетентного органу обставини непереборної сили мають тимчасовий характер і не впливають на спроможність позичальника сплатити кредитну заборгованість після її закінчення, комерційний банк зобов'язаний висунути претензії позичальнику щодо сплати зазначеної заборгованості протягом30 календарних днів після закінчення дії таких обставин непереборної сили.

Доходи комерційного банку збільшуються на суму кредитної заборгованості, і відновлюється резерв під нестандартну заборгованість, якщо позичальник не погасив кредитної заборгованості, а комерційний банк не подав позову до суду (арбітражного суду) щодо стягнення такої заборгованості протягом строків, визначених законодавством України.

Кредитна заборгованість за такими кредитами списується за рахунок резерву під стандартну заборгованість.

Прострочена заборгованість підприємств, організацій та установ, на майно яких не може бути накладено стягнення (або тих, що не підлягають приватизації), згідно з чинним законодавством України списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість комерційного банку, якщо протягом 30 календарних днів із часу виникнення прострочення зазначена заборгованість не була відшкодована коштами державного чи відповідних місцевих бюджетів або компенсована будь-яким іншим способом. При цьому комерційні банки у строки, передбачені чинним законодавством України, зобов'язані звернутися до арбітражного суду з позовом щодо відшкодування збитків, отриманих у зв'язку з таким кредитуванням.

Якщо комерційний банк не звернувся до арбітражного суду протягом визначених чинним законодавством України строків, або коли арбітражний суд не задовольнив позов, комерційний банк списує заборгованість за рахунок резерву під стандартну заборгованість.

Прострочена заборгованість фізичних осіб, визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми або померлими, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість комерційного банку за умови, що рішення суду про визнання фізичних осіб безвісно відсутніми або померлими було прийнято пізніше дати укладення кредитної угоди. При цьому комерційні банки мають вжити відповідних юридичних заходів щодо стягнення безнадійної заборгованості зі спадку такої фізичної особи у межах та за процедурою, визнаною чинним законодавством України.

Прострочена заборгованість фізичних осіб, щодо яких органами слідства оголошено розшук у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість у разі, якщо протягом 180 календарних днів із дня оголошення розшуку місце перебування такої фізичної особи не встановлено.

Прострочена заборгованість юридичних осіб, щодо керівників, яких органами слідства оголошено розшук у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість, якщо протягом 180 календарних днів із дня оголошення розшуку місце перебування цих осіб не встановлено.

Прострочена заборгованість за договорами або їх частинами, визнаними у судовому порядку недійсними з вини позичальника, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість комерційного банку, якщо позичальник не погашає заборгованості за зазначеними договорами протягом 30 календарних днів із дня ухвалення рішення суду (Арбітражного суду) про визнання договорів або їх частин недійсними.

Якщо судами вищої інстанції приймаються рішення про скасування рішень судів нижчої інстанції щодо визнання договорів недійсними з вини позичальника і комерційний банк не оскаржує таких рішень у строки, передбачені чинним законодавством України, він збільшує свій валовий дохід на суму кредитної заборгованості, попередньо включеної до валових витрат або списаної за рахунок резерву під нестандартну заборгованість.

Кредитна заборгованість за такими кредитами списується за рахунок резерву під стандартну заборгованість.

Прострочена заборгованість за договорами або їх частинами, визнаними у судовому порядку недійсними з вини комерційного банку або з вини обох сторін, погашається за рахунок повернення позичальником суми кредитної заборгованості, а в разі її неповернення — протягом 30 календарних днів за рахунок резерву під стандартну заборгованість.

Комерційний банк може самостійно здійснити списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву під стандартну заборгованість відповідно до рішення правління банку (за наявності оформленого у встановленому порядку протоколу засідання), але не пізніше останнього робочого дня поточного року, в якому кредитна заборгованість визнана безнадійною.

Списання безнадійної кредитної заборгованості за рахунок резерву під нестандартну заборгованість, сформованого за рахунок збільшення витрат, здійснюється за рішенням правління комерційного банку за умови виконання вимог чинного законодавства України.

У разі списання кредитної заборгованості за рахунок резерву під нестардантну заборгованість здійснюються такі проведення:

а)за міжбанківськгти операціями:

Д-т — рах. № 1590 «Резерв під заборгованість інших банків», К-т —рах.№ 1581, 1582, 1589.

Одночасно списується заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами;

б)за операціями з клієнтами:

Д-т — рах. № 2400 «Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам»,

К-т — рах. № 2027, 2090, 2091, 2092, 2093, 2094, 2095, 2096, 2097, 2099, 2190, 2290, 2291, 2199, 2299.

Одночасно списується заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами.

У разі списання кредитної заборгованості за рахунок резерву під стандартну заборгованість на цю суму додатково формується резерв, який обліковується на окремих аналітичних рахунках (балансові рахунки № 1590, 2400). При цьому здійснюються такі проведення:

а)за міжбанківськими операціями:

Д-т — рах. № 7701 «Відрахування в резерв під заборгованість інших банків»,

К-т — рах. № 1590 «Резерв під заборгованість інших банків»; Д-т — рах. № 1590 «Резерв під заборгованість інших банків», К-т рах. № 1581, 1582, 1589;

б)за операціями з клієнтами:

Д-т — рах. № 7702 «Відрахування в резерв під заборгованість за кредитами, наданими клієнтам»,

К-т — рах. № 2400 «Резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам»,

Д-т — рах, № 2400 «Резерв під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам»,

К-т — рах. № 2090, 2091, 2092, 2093, 2094, 2095, 2096, 2097, 2099, 2190, 2191, 2198, 2199. 2290, 2291, 2299.

Одночасно зі списанням безнадійної заборгованості за міжбанківськими операціями та операціями з клієнтами здійснюється проведення:

Д-т — рах. № 5020 «Загальні резерви»,

К-т —рах. №5030, 5031.

Списану кредитну заборгованість за основним боргом за рахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість комерційний банк має враховувати на позабалансових рахунках № 9610, 9611 розділу 961 «Борги, списані у збиток», а нараховані, але не отримані проценти за списаною простроченою заборгованістю — на позабалансових рахунках № 9600, 9601 розділу 960 «Не сплачені в строк доходи». Комерційні банки зобов'язані продовжувати роботу з такими клієнтами щодо повернення ними боргу протягом не менше трьох років.

Якщо протягом трьох років комерційному банку не вдалося погасити безнадійну кредитну заборгованість, то вона вважається повністю безнадійною і списується з балансових рахунків № 9610, 9611, несплачені проценти — з позабалансових рахунків №9600,9601.

Комерційний банк збільшує дохід на суму компенсації, одержаної від позичальника, якщо позичальник повністю або частково погашає кредитну заборгованість, попередньо списану комерційним банком за рахунок резервів, а в наступному періоді відбулося повернення заборгованості за кредитом.

При цьому здійснюється таке проведення:

Д-т — поточний рахунок позичальника,

К-т — рах. № 6800 «Непередбачені доходи».

Сплачені проценти за повернений кредит зараховуються у непередбачені доходи комерційного банку.

Одночасно погашена кредитна заборгованість та отримані проценти списуються з позабалансових рахунків № 9600, 9601, 9610,9611.

У разі нестачі коштів загального резерву для погашення кредитної заборгованості у випадках, передбачених цим Положенням, комерційний банк покриває отримані у звітному році збитки від кредитної діяльності за рахунок зменшення своїх фондів, нерозподіленого прибутку минулого року, які направляються на створення додаткового резерву.

Комерційні банки зобов'язані за станом на перше число кварталу розглядати кредитний портфель, з тим щоб оцінити кредитні ризики. Вони створюють кредитні комітети (у філіях та відділеннях — кредитні комісії), на яких розглядається інформація щодо оцінки кредитних портфелів і формування резервів.

Банківський нагляд Національного банку України постійно перевіряє звітність комерційних банків та їх установ щодо правильності класифікації ними своїх кредитних портфелів та дотримання порядку створення і використання резерву. У разі виявлення розбіжностей між даними комерційного банку і даними банківського нагляду Національного банку України комерційний І банк зобов'язаний виправити відповідну звітність і за необхідно­сті скоригувати розмір резерву на різницю, виявлену під час перевірки.

При нестачі коштів для формування резерву комерційного банку або порушення порядку його створення і використання до і банку застосовуються санкції відповідно до статті 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Порядок формування і використання резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості комерційних банків.Комерційні банки зобов'язані формувати резерви для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості, яка обліковується за балансовими рахунками: №1811, 1819, 2800, 2809, 2887, 2888, 2889, 3519, 3540, 3541.І 3542, 3548, 3550, 3551, 3552, 3559, 3580, 3710.

Під дебіторську заборгованість за операціями з грошове-речовими лотереями (рахунок № 2805), за індексацією грошових заощаджень (рахунок № 2806), за податком на прибуток (рахунок № 3520), за відстроченим податком на прибуток (рахунок № 3521), за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток (рахунок № 3522), резерви не формуються.

Комерційні банки формують резерви під дебіторську заборгованість у повному обсязі за рахунок відрахувань, що відображаються за групою рахунків № 770 «Відрахування в резерви». Резерви використовуються для покриття можливих втрат від дебіторської заборгованості, якщо вона визнана безнадійною.

Щомісячно визначається рівень ризику від дебіторської заборгованості та коригується розмір резервів відповідно до загальної суми дебіторської заборгованості, що класифікується за групами ризику.

Класифікація дебіторської заборгованості за групами ризику здійснюється залежно від строків її погашення згідно з укладеними договорами, а за відсутності договірних умов — залежно від строків перебування її на балансі.

Роботу щодо визначення розміру резервів комерційні банки повинні розпочинати з інвентаризації дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість, яка виникла на підставі договорів або документів, що їх замінюють, у зв'язку з невиконанням їхніх умов (неповернення коштів при попередній оплаті, неотримання товару, невиконання послуг або будь-яких інших операцій, передбачених угодами чи іншими документами) обліковується за такими рахунками:

№ 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою»,

№ 1819 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками»,

№ 2800 «Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських дорогоцінних металів для клієнтів»,

№ 2809 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку»,

№ 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання господарських матеріалів і малоцінних та швидкозношуваних предметів»,

№ 3511 «Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів»,

№ 3519 «Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку»,

№ 3540 «Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку»,

№ 3541 «Дебіторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для банку»,

№ 3542 «Дебіторська заборгованість за компенсаційними сертифікатами»,

№ 3548 « Дебіторська заборгованість за фінансові послуги, які надані банком»,

№ 3550 «Аванси працівникам банку на витрати з відрядження»,

№ 3551 «Аванси працівникам банку на господарські витрати»,

Дебіторська заборгованість, що обліковується за рахунками, переліченими в пункті 2.1.1, класифікується залежно від строків перебування її на балансі.

Дебіторська заборгованість, яка виникла не на підставі договорів, обліковується за такими рахунками:

№ 3552 «Нестачі та інші нарахування на працівників банку»,

№ 3559 «Інша дебіторська заборгованість працівників банку»,

№ 3710 «Дебетові суми до з'ясування».

Дебіторська заборгованість, яка виникла не на підставі договорів, класифікується виходячи з кількості днів від початку її виникнення на балансі.

Частина дебіторської заборгованості, яка належить до груп ризику ІІ-ІУ, відбивається у балансі як сумнівна щодо повернення та перевраховується відповідно на балансових рахунках № 1880, 2889,3580.

За результатами інвентаризації дебіторська заборгованість розподіляється за групами ризику.

Розмір резервів диференціюється залежно від класифікації дебіторської заборгованості за групами ризику окремо для заборгованості, що виникла на підставі договорів, з урахуванням кількості днів прострочення і для заборгованості, що виникла не на підставі договорів, а залежно від часу її перебування на балансі:

При класифікації дебіторської заборгованості, що обліковується за рахунками балансу, день закінчення дії договору або день виникнення заборгованості не враховується. Для окремих рахунків обліку дебіторської заборгованості встановлюється спеціальний порядок резервування.

Резерви формуються так само, як під заборгованість, віднесену до II групи ризику, що обліковується за такими рахунками:

№ 2887 — «Дебіторська заборгованість за операціями з цінними паперами колишнього СРСР»,

№ 2888 — «Дебіторська заборгованість за іншими операціями колишнього СРСР».

Дебіторська заборгованість, не віднесена на витрати своєчасно згідно з чинним законодавством України, при проведенні класифікації відноситься до IV групи ризику (безнадійна), і резерв на неї формується в розмірі 100%.

Якщо дебіторська заборгованість виникає не на договірних умовах, а на підставі інших документів (аванси на відрядження, господарські витрати тощо), строки її повернення визначаються згідно з чинним законодавством України.

Комерційні банки формують резерви під можливі втрати від сумнівної дебіторської заборгованості у повному обсязі в межах розрахункових сум відповідно до сум дебіторської заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резервів.

Облік резервів під можливі втрати від дебіторської заборгованості здійснюється згідно з Порядком бухгалтерського обліку формування і використання резервів, списання та повернення раніше списаних безнадійних активів у комерційних банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 16 грудня 1998 р. № 520 «Про внесення змін і доповнень до деяких нормативних актів Національного банку України».

Якщо за результатами проведеної класифікації дебіторської заборгованості за ступенями ризику сума сформованого резерву виявиться меншою від суми необхідного резерву, розрахованого на звітну дату, то банк повинен здійснити дорезервування. У разі зменшення дебіторської заборгованості і зменшення у зв'язку з цим необхідної розрахункової суми резерву комерційні банки коригують резерв на суму зменшення.

Щомісячно за результатами інвентаризації дебіторської заборгованості за станом на 25-те число з'ясовуються суми заборгованості, на які потрібно створювати резерви за кожним рахунком. Якщо 25-те число припадає на вихідні дні, інвентаризація проводиться за станом на 26-те або 27-ме число місяця.

Використання резервів. Безнадійна дебіторська заборгованість, що обліковується на балансових рахунках як сумнівна заборгованість, погашення якої не відбувається протягом наступних 180 днів, списується за рахунок резервів.

Дебіторську заборгованість, списану за рахунок резервів, комерційні банки мають враховувати за позабалансовими рахунками.

Комерційні банки зобов'язані продовжувати роботу з клієнтами щодо погашення ними дебіторської заборгованості до закінчення строку позовної давності згідно з чинним законодавством України.

Дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої закінчився, списується з позабалансових рахунків.

У разі невиконання комерційними банками вимог цього Положення щодо забезпечення формування резервів під можливі втрати від дебіторської заборгованості в повному обсязі до них застосовуються санкції відповідно до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 4 лютого 1998 р. № 38 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 березня 1998 р. за № 177/2617.

Розрахунок резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами наведений у розділі 6.3.