Особливості детектування сигналу в двомірних експериментах

Хоча ми на це і не наголошували, всі двомірні спектри, що були описані дотепер, отримані з використанням квадратурного детектування у двох вимірах. Лише в цьому випадку двомірні спектри не містять сторонніх сигналів, що утруднюють їхній аналіз. Це вимагало розташування опорної частоти імпульсів в центрі спектрального діапазону. Квадратурне детектування у вимірі f₂ може бути реалізованим за допомогою схем, що були описані у розділі 2.5. Тому воно є абсолютно аналогічним квадратурному детектуванню одномірних спектрів. Через певні причини квадратурне детектування у вимірі f₁ також є бажаним. Як і у випадку одномірних спектрів, при еволюції в період t₁ також необхідно мати змогу розрізнити частоти, що розташовані вище від опорної частоти від частот, розташованих нижче опорної частоти. Іншими словами, якщо вважати, що опорна частота дорівнює нулю, то необхідно розрізняти позитивні та негативні частоти в системі координат, що обертається. Це перешкодить появі відбитих сигналів з обох боків від опорного сигналу. Є два варіанти подання даних в спектроскопії COSY. В одному з них використовується так зване фазочутливе подання даних, а в другому - дані представляють у вигляді їхніх абсолютних значень. В останньому випадку вся фазова інформація виявляється загубленою.

Перший підхід дає форму лінії, у якій компоненти поглинання і дисперсії розділені. Він є кращим, оскільки дозволяє виділити окремо сигнал поглинання, що є найбільш прийнятним для одержання високого розділення. При другому підході в результуючому спектрі компоненти поглинання та дисперсії виявляються змішаними. Він погано підходить для роботи з високим розділенням. Однак, оскільки спектри у вигляді абсолютних значень одержати значно легше, вони часто використовуються при рутинній роботі та у програмах автоматичного запису двомірних спектрів.