Основи організації операційних систем

Для того, щоб глибше розібратися у принципах побудови мережевих операційних систем, їх особливостях і можливостях, слід насамперед сформулювати основні вимоги до них. Певна річ, що головною вимогою, яка висувається до будь-якої операційної системи, у тому числі й до мережевої, є можливість ефективного керування ресурсами і забезпечення зручного інтерфейсу для користувача і прикладних програм. Сучасна операційна система повинна реалізовувати мультипрограмну обробку, мати віртуальну пам’ять, забезпечувати свопінг, підтримувати багатовіконний інтерфейс, а також виконувати ряд інших функцій. Крім того, сучасна операційна система повинна забезпечувати такі можливості.

Розширюваність. Організація операційної системи має бути такою, щоб внесення доповнень і змін, у разі потреби, відбувалося без порушення цілісності системи. На відміну від апаратної частини комп’ютера, що застаріває за кілька років, життя операційних систем може вимірюватися десятиліттями. Розширюваність найчастіше досягається завдяки модульній структурі операційної системи.

Переносність. Операційна система має бути апаратно-незалежною, тобто легко переноситися з апаратної платформи одного типу на апаратну платформу іншого типу.

Надійність і відмовостійкість. Система має захищати себе як від внутрішніх, так і від зовнішніх помилок, перебоїв і відмов. Її дії завжди мають бути передбачуваними, а прикладні програми не повинні завдавати шкоди операційній системі.

Сумісність. Операційна система повинна мати засоби для виконання прикладних програм, написаних для інших операційних систем. Крім того, інтерфейс користувача має бути сумісним з існуючими системами і стандартами.

Безпека. Правила безпеки визначають такі властивості, як захист ресурсів одного користувача від інших і встановлення квот щодо ресурсів для запобігання захопленню одним користувачем усіх системних ресурсів. Забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу є обов’язковою функцією мережевих операційних систем.