Схема 24.

Схема будови кісткової орбіти в коня

виличний відросток лобової кістки

Кісткова орбіта виличний відросток вискової кістки

висковий відросток виличної кістки

слізна кістка

Звернути увагу, що приносові синуси – це порожнини між зовнішніми та внутрішніми пластинками деяких плоских кісток лицьового відділу черепа. Функціонально приносові пазухи не пов’язані із системою органів дихання, проте анатомічно вони сполучаються з носовою порожниною та вистелені тонкою слизовою оболонкою, що зростається з окістям. Синуси заповнені повітрям, що збільшує об’єм та міцність відповідних кісток і, разом із тим, зменшує вагу, а отже і вагу черепа в цілому, що особливо важливо, так як череп знаходиться на кінці довгого важеля із шийних хребців. Найбільш поширеними є наступні приносові пазухи: верхньощелепна, лобова, клиноподібна та піднебінна. Ступінь розвитку синусів залежить від ряду факторів: масивності жувального апарату, зокрема кутніх зубів, у великої рогатої худоби також від наявності рогів, у свині – від здатності рити землю та виривати корені. Наголосити, що найкраще синуси виражені у великої рогатої худоби, добре – в свині і коня і найгірше – в собаки.

Далі, посилаючись на схеми 25, 26, 27, акцентувати увагу на видових особливостях приносових синусів.