Схема 10.

Видові особливості сьомого шийного хребця

Необхідно відмітити, що у тварин групи Б – собака і свиня, сьомий шийний хребець, окрім основних характерних ознак, відрізняють за додатковими специфічними ознаками: собака – голівка і ямка плоскі, відносно тіла поставлені косо, каудальні реберні ямки можуть бути відсутні, свиня – дорсо-вентральні отвори та подвійні міжхребцеві отвори.

Підкреслити, що під час визначення видових особливостей типових грудних хребціввирішальне значення має наявність міжхребцевих вирізок або отворів та форма остистого відростка (схема 11),причому свійських тварин умовно розділити на дві групи: А – собака і кінь, Б – велика рогата худоба і свиня.

Схема 11.

Видові особливості типового грудного хребця

Підкреслити, що в собаки і коня є спільна риса на грудних хребцях – глибокі каудальні міжхребцеві вирізки, проте форма остистого відростка в них різна: в собаки він С-подібний (скривлений), нахилений краніально (на перших грудних хребцях), а в коня – дуже потовщений на вільних кінцях (булавоподібний), каудальні краї тупі. Грудні хребці великої рогатої худобиісвині відрізняються від групи А наявністю латеральних хребцевих отворів, що є для них спільною ознакою. Проте грудні хребці великої рогатої худоби мають сідлоподібні реберні ямки на поперечних відростках, а свині – дорсо-вентральні отвори, які з’єднуються з латеральними хребцевими отворами.

Специфічними ознаками поперекових хребців, за якими визначають видові особливості, є форма суглобових поверхонь на краніальних та каудальних суглобових відростках і специфічність будови поперечнореберних відростків. Посилаючись на схему 12, визначити видові особливості поперекових хребців за двома групами тварин: А – собака і кінь, Б – велика рогата худоба і свиня.