Примітки. 4) Реєстра всего войска Запорожскаго, вид

¹) Білгор. ст. л. 337.

²) Вище с. 235.

³) Див. вище с. 237.

⁴) Реєстра всего войска Запорожскаго, вид. Бодянським, Чтенія москов. 1874.

⁵) Див. вище, с. 235, оповіданнє Паісієвого післанця.

⁶) Розмова була 12 падол. ст. ст. і присланий від гетьмана полковник Фед. Лобода говорив Неронову: „обозного свого Івана Черняту і полковників послав гетьман по обидві сторони Днїпра по всїх городах війська Запорозького переписувати козаків, скільки в котрім городї бути козаків, і велїв гетьман писати в козаки тих, котрі служать здавна і на всяку службу годні, буде письменних (реєстрових) козаків 40.000, і від королївського вели им козакам буде щорічна плата. — А. Ю. З. Р. VIII с. 305. Згаданий отаман „Яков Ладенков” оповідав, що в похід на московські городи гетьман і мурзи „вибрали козаків кращих людей, конних і ружейних” сорок тисяч, та королївських людей, у котрих з козаками бою не було, двадцять тисяч”. — Білгор. ст. 197 л. 472.

⁷) Архивъ Ю. З. Р. III. IV с. 365.

⁸) Акты Ю. З. Р. VIII с. 317.

⁹) Коротка звістка про авдіенцію дану козацьким послам під днем 7 сїчня у Радивила -' Memoriale і Pamiętniki. Нунцій навпаки 9. І пише, що козацькі посли приїхали, але ще не були на авдіенції у короля (с. 81).

¹⁰) Дневників сього сойму досї не звісно. Деякі відомости про нього в реляціях Нунція Торреса, Кунакова й Адерсбаха, записках Альбр. Радивила, працях Віміни, Коховского й Рудавского. Найбільш цїнне в лїтературі про нього остання глава моноґрафії Кубалї J. Ossoliński.

¹¹) Сборникъ II с. 56 і д. Theiner III с. 460.

¹²) Сборникъ, с. 75 і д.

¹³) Широко викладає сї арґументи pro і contra. Коховский с. 168-169, за ним Pamiętniki c. 113-114.

¹⁴) Volumina legum IV c. 130. Approbacya deklaracyi laski naszey woysku Zaporowskiemu daney.

¹⁵) З докором зазначив її Коховский с. 167, за ним Pamiętniki c. 111.

¹⁶) Всї сї привилеї маємо в виписях київського ґроду, і то не в ориґінальних, а в списках (перекладах) зроблених для московського правительства в 1654 р. (Акт. Ю. З. Р. Х с. 455 і далї), але вони не викликають підозріння, тільки місцями незручний переклад робить неясним зміст, — переважно в другорядних подробицях. Привилей потверження зборівської деклярації з київської ж виписи, але в українськім перекладї у Грабянки с. 89. Він каже (c. 92), що сей привилей в копіях за печатю військовою і підписом гетьмана „писар єнеральний Іскоростинський” роздавав старшинї. З сього можна знати, що Грабянка мав сей привилей в копії київської виписи, справлено київським канцеляристом Іскоростинським. Чи мала вона справдї підпись гетьманську і військову печать, се питаннє. Копія надання Чигиринського староства в архиві справ загаран. снош. съ Малороссіей, Nr. 24 і 27.

¹⁷) Про них особливо у Радивила, ор. с.

¹⁸) Видавав ся і видаєть ся все з ріжних крпій. Вперше в Prawa i wolności obywatelom korony Pol. i w. x. Lit, religii greckiey orientalney służące виданих Г. Копиським в 1767 р. Потім в Supplementum ad hist. Russiae mоn. (c. 190) з варшавської обляти (внесеної владикою Кононовичем-Горбацьким). Далї в Архиві Ю. З. Р. II І (с. 370) з обляти луцької, внесеної номінантом луцьким Чапличом. Нарештї в Архиві III. IV (с. 382), з копії Публ. бібл.

¹⁹) Ziednoszenie narodow cnych Polskiego, Litewskiego i Ruskiego, так в копії луцкій, Polskiego i Litewsko-Ruskiego в варшавській.