Примітки. 4) Реєстра всего войска Запорожскаго, вид
1) Білгор. ст. л. 337.
2) Вище с. 235.
3) Див. вище с. 237.
4) Реєстра всего войска Запорожскаго, вид. Бодянським, Чтенія москов. 1874.
5) Див. вище, с. 235, оповіданнє Паісієвого післанця.
6) Розмова була 12 падол. ст. ст. і присланий від гетьмана полковник Фед. Лобода говорив Неронову: „обозного свого Івана Черняту і полковників послав гетьман по обидві сторони Днїпра по всїх городах війська Запорозького переписувати козаків, скільки в котрім городї бути козаків, і велїв гетьман писати в козаки тих, котрі служать здавна і на всяку службу годні, буде письменних (реєстрових) козаків 40.000, і від королївського вели им козакам буде щорічна плата. — А. Ю. З. Р. VIII с. 305. Згаданий отаман „Яков Ладенков” оповідав, що в похід на московські городи гетьман і мурзи „вибрали козаків кращих людей, конних і ружейних” сорок тисяч, та королївських людей, у котрих з козаками бою не було, двадцять тисяч”. — Білгор. ст. 197 л. 472.
7) Архивъ Ю. З. Р. III. IV с. 365.
8) Акты Ю. З. Р. VIII с. 317.
9) Коротка звістка про авдіенцію дану козацьким послам під днем 7 сїчня у Радивила -' Memoriale і Pamiętniki. Нунцій навпаки 9. І пише, що козацькі посли приїхали, але ще не були на авдіенції у короля (с. 81).
10) Дневників сього сойму досї не звісно. Деякі відомости про нього в реляціях Нунція Торреса, Кунакова й Адерсбаха, записках Альбр. Радивила, працях Віміни, Коховского й Рудавского. Найбільш цїнне в лїтературі про нього остання глава моноґрафії Кубалї J. Ossoliński.
11) Сборникъ II с. 56 і д. Theiner III с. 460.
12) Сборникъ, с. 75 і д.
13) Широко викладає сї арґументи pro і contra. Коховский с. 168-169, за ним Pamiętniki c. 113-114.
14) Volumina legum IV c. 130. Approbacya deklaracyi laski naszey woysku Zaporowskiemu daney.
15) З докором зазначив її Коховский с. 167, за ним Pamiętniki c. 111.
16) Всї сї привилеї маємо в виписях київського ґроду, і то не в ориґінальних, а в списках (перекладах) зроблених для московського правительства в 1654 р. (Акт. Ю. З. Р. Х с. 455 і далї), але вони не викликають підозріння, тільки місцями незручний переклад робить неясним зміст, — переважно в другорядних подробицях. Привилей потверження зборівської деклярації з київської ж виписи, але в українськім перекладї у Грабянки с. 89. Він каже (c. 92), що сей привилей в копіях за печатю військовою і підписом гетьмана „писар єнеральний Іскоростинський” роздавав старшинї. З сього можна знати, що Грабянка мав сей привилей в копії київської виписи, справлено київським канцеляристом Іскоростинським. Чи мала вона справдї підпись гетьманську і військову печать, се питаннє. Копія надання Чигиринського староства в архиві справ загаран. снош. съ Малороссіей, Nr. 24 і 27.
17) Про них особливо у Радивила, ор. с.
18) Видавав ся і видаєть ся все з ріжних крпій. Вперше в Prawa i wolności obywatelom korony Pol. i w. x. Lit, religii greckiey orientalney służące виданих Г. Копиським в 1767 р. Потім в Supplementum ad hist. Russiae mоn. (c. 190) з варшавської обляти (внесеної владикою Кононовичем-Горбацьким). Далї в Архиві Ю. З. Р. II І (с. 370) з обляти луцької, внесеної номінантом луцьким Чапличом. Нарештї в Архиві III. IV (с. 382), з копії Публ. бібл.
19) Ziednoszenie narodow cnych Polskiego, Litewskiego i Ruskiego, так в копії луцкій, Polskiego i Litewsko-Ruskiego в варшавській.
Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 462;