Примітки. 3) Пор. ляконїчний зміст постанов сойму 1587 р.: Kozacy niżowi tez by bronili przeprawienia i dawali by nam znać o nieprzyjacielu — Dyaryusze c

¹) Бєльский с. 1629-1633, пор. поборовий унїверсал Volum. legum II с. 319.

²) Бєльский с. 1358-1361.

³) Пор. ляконїчний зміст постанов сойму 1587 р.: Kozacy niżowi tez by bronili przeprawienia i dawali by nam znać o nieprzyjacielu — Dyaryusze c. 37.

⁴) Volum. legum II c. 310.

⁵) Бєльский с. 1644.

⁶) Górski op. c. с. 243.

⁷) Так треба дорозумівати ся з порівняння соймової конституції 1590 р. з иньшими документами про надання „особам козацьким” в тім роцї. Конституція 1590 р., без всякої звязи з козацькою справою (тому її властиве значіннє зоставало ся неясним) позволяє королеви своєю властю роздавати пусті землї „на пограничу за Білою Церквою” заслуженим „особам шляхетським”, і далї сї землї вичисляють ся поіменно: монастир Терехтемирівський, Боришпіль з Іванковим, Володарка з Розволожем, Рокитно, Горошин і Снепород (Vol. legum II с. 318). З грамоти короля для Жолкєвского довідуємо ся, що Боришпіль, Володарку і Рокитну дано „тром особам козацьким” (в моїх Матеріалах до історії козацьких рухів 1590-х рр, ч. 13). З иньших документів знаємо що Боришпіль дістав в 1590 р. Войтїх Чановицький, „гетманъ козаковъ запорожских” — Стороженко Очерки переяславской старины, с. 197, про нього пор. тіж Матеріали с. 4, Археограф. Сборникъ I с 61 і Архивъ Ю. З. Р. III. I ч. 10. Рокитну в тім же роцї дістав Криштоф Косинський — Див. люстрацію 1765 р., Архивъ Ю. З. Р. VIІ т. III с. 127. Коли тепер завважимо се все, то переконаємо ся, що згадана конституція, хоч з загальним характером, говорила спеціально про наданнє маєтностей козакам (з пяти названих маєтностей чотири — з Терехтемировим разом — безсумнївно козацькі, і по анальоґії треба думати, що й Горошин був наданий або призначав ся якомусь старшому козацькому). Король взяв від сойму повновласть надїлити маєтностями виднїйших козацьких проводирів і — потвердити за козаками Терехтемирівський монастир, наданий їй Баториєм без згоди сойму. А таке потвердженнє за ними Терехтемирова мусимо собі представляти як складову частину загального потвердження за козаками прав і привилеїв, признаних за ними попереднїми королями. З згаданих надань надибав я грамоту Чановицькому; цїкаво, що і в ній, як і в конституції, говорить ся про його заслуги загально, без згадки про козацтво.

⁸) Жерела III ч. 43, Бєльский с. 1645-51.

⁹) Ibid. і Volum. legum II c 332.

¹⁰) Докум. львів. краєв. архиву; Архивъ Ю. З. Р. III, І ч. 11.

¹¹) Бєльский с. 1654, королївське експозе — Жерела VIII ч. 43, тут поясненнє: bunt ten ich stąd sie był zawziął, isz tym którzy przeszłego seymu na służbę rptey bely przyjęczi y na pewnym żołdzie postanowieni, aby inszym pola bronili, zaplata na czas pewny beła zatrzymana.

¹²) Львів. кр. архив.

¹³) Стороженко в своїй працї про Баториєву реформу висловив гадку, що замок мав бути побудований в Кремінчуку не днїпровськім (де тепер місто Кремінчук), а днїстровім; і поправляє в тім напрямі королївську грамоту та толкує сим факт, що зверхником козаків поставлено снятинського старосту Язловецкого (с. 261). Все се одначе фантазії, бо й контекст грамоти 1591 р., де говорить ся про опусканнє дерева з горішнїх волостей, і оповіданнє Бєльского (с. 1360) не лишають сумнїву, що тут мова про Кремінчук днїпровський.

¹⁴) Wszakże też nikt nad tymi ludzmi nie bendzie miał zwierzchnosci y z nich sprawiedliwosci nie mа czinicz, telko przelożony albo jego porucznik — Архивъ Ю. З. Р. III. І ч. 11.

¹⁵) Z żołnierzami piekła było dosyć, записує Бєльский, с. 1659.