Примітки. 1) На жаль, розпоряджаємо дуже малим матеріалом, для сих критичних часів XVI: і першої половини XVI в

¹) На жаль, розпоряджаємо дуже малим матеріалом, для сих критичних часів XVI: і першої половини XVI в. Цехових устав з XVI в. видано всього лише кілька, як устава львівських ткачів 1535 р. (прийнята камінецькими ткачами — СЂцинскій, дод. І); львівських кушнїрів 1557 р., прийнята олеськими кушнїрами — Dodatek do Gaz. Lwowskej 1861 ч. 21-2; львівських малярів з 1596 р. (Rastawieci Słownik malarów II c. 297) і золотників з 1600 р. (у Лозінського Złotnictwo Lwowskie c. 30-2) та переповіджена вище (c. 115) устава для цехів Лїська з 1546р., видана на взір перемишльських цехів — Матеріали ч. 91. Для XVII в. кілька цехових устав видано в старих Dodatki do Gazety Lwowskiej: устава шевського цеху в В. Мостах (Августові) 1615 р. (1851 р. ч. 19), ткацького в Немирові галицькім 1625 р. (1853 р. ч. 62), бляхарського у Львові 1630 р. (1861 р. ч. 42), кравецького в Тернополї 1636 р. (1855 ч. 8-9), ткацького в Дрогобичу 1648 р. (1854 ч. 26-7), гончарського в Потиличу 1649 р. (1853 ч. 27). і тогож року шапкарів в Самборі (ib. ч. 47). Поза тим ще маємо: уставу цеху кравецького в Ковлю з 1618 р. (Жизнь кн. Курбскаго ч. 77), ткацького в Межибожі 1663 р. (Сїцинський ч. 8), бондарського в Камінцї 1669 р. (ib. ч. 6), витяги з устави перемишського цеху малярів, золотників і циновників (Sprawozd. kom. sztuki V c.). Матеріалу з судової практики чи внутрішньої дїяльности цехів нема і стільки. Приходить ся тому звертати ся до матеріалів пізнїйших — з XVIII в. Цехові устави XVIII в.) не багато їх) в Архиві V т. І, у Сїцинського, також дещо в старій статейцї О cechach w Galicyi, Dod. do Gaz. Lwow. 1852 ч. 42-6, акти процесові також в Архиві і невидані використані у В. Буданова ор. c.

²) Так в уставі львівських ткачів 1535 р. кандидат має виробити застїлку на алтар, на пять локтїв довгу, з білої вовни, з сїмома обвідками, робленими жовтими нитками або волочкою, з розетами, так званим „рицарським узлом”, і два ручники — оден гладкий, другий з обвідками як на застїлцї (1. c.).

³) W ktorei ma bydz zwierciadlo kontryfalowe, ma bydz twarz smocza, ma bydz krzewisko wedlug proportii trzymania, maią bydz puklow mosiądzowych piętnasie y cerowania na wszytkich stronach osobisto. Про пробні роботи в галузях артистичних мова що низше, в гл. IV.

⁴) Архивъ V. І c. 307.

⁵) В уставі кушнїрській сю цифру можна б уважати за пізнїйшу, але такуж дає й устава золотників.

⁶) Те саме переконаннє висловляє й устава дрогобицьких ткачів.

⁷) У львівських бляхарів вони мають робити пів пробної роботи і дати пів оплати; у дрогобицьких ткачів вони мали мандрувати тільки половину того часу, що иньші, й дати половину вписового й т. и.

⁸) У гончарів потилицьких.

⁹) У шапкарів самборських: ktoby chciał cech przyiąac, powinien dać do cechu złotych trzydzieści za sztuke.

¹⁰) Три милї нпр. в уставі ткацького цеху м. Межибожа (c. 481) під страхом відібрання виробів, а часом і арешту.

¹¹) Напр. у кушнїрів львівських — 20 гривен кари.

¹²) У Сїцинського дод. 6 і 12.

¹³) Архивъ V. I ч. 125.

¹⁴) Подібно в уставі дрогобицьких ткачів, взагалї зближеній до львівської.

¹⁵) Архивъ V. I c. 311.

¹⁶) Актовий матеріал зібраний у В.-Буданова (укр. перекладу c. 299 і далї); автор одначе справедливо сам признає, що на підставі самих процесових актів було б односторонним судити про цехові відносини взагалї.

¹⁷) Akta gr. і ziem. VII ч. 61, Dod. do Gaz. Lwow. 1854 ч. 37-8; для пізнїйшого часу (XVIII в.) Архивъ V. І ч. 81 (Камінець), В.-Буданов c. 310 (Кремінець).

¹⁸) В.-Буданов (c. 299) наводить акти сенсаційного процесу „господи” з цехмистрами в Кремінцї: цехмистри, розгнївані на челядників, не зважаючи на старшину господи, казали бити челядників без суду й вини. Треба б мати більше того рода матеріалу, щоб судити, наскільки маємо тут явища загальнїйші.

¹⁹) Akta gr. і ziem. VI ч. 1.

²⁰) Лозїньский Złotnictwo c. 30. Так само виключені були всї некатолики з цеху малярського львівського, з перемишльського цеху малярського і золотницького; див. про се ще низше в гл. IV.

²¹) Dod. do Gaz. Lwow. 1853 ч. 62.

²²) Сїцинський дод. 6.

²³) Див. т. V c. 244-6. Пор. ще низше в гл. IV.

²⁴) Akty gr. i ziem. VI c. 145.

²⁵) Див. т. V с. 246, і з подільських — у Сїцинського c. 290.

²⁶) Паздро (ор. c. c. 6) наводить лише з одної пізньої краківської устави (1715) постанову: хтоб прийняв в науку Жида, тратить своє майстерство.

²⁷) Зацитована у Балабана Zydzi lwowscy, c. 436-7.

²⁸) Див. т. V c. 255.

²⁹) Бершадскій І ч. 179.

³⁰) Архивъ VII. II c. 74.

³¹) Жизнь кн. Курбскаго І c. 320.

³²) Dod. do Gaz. Lwow. в. 85

³³) З них докладно звісна орґанїзація кравецького цеху в Перемишлї, бо акти його переховали ся до наших часів — видані (в гебрайськім текстї) й коментовані у Шорра Zydzi w Przemyślu. Найстаршу звістку про жидівський кравецький цех у Львові (iudaicum sartoricum contubernium), як орґанїзацію признану, маємо з 1627 р. (док. ч. 75 у Балабана).

³⁴) Див. огляди сеї боротьби в моноґрафіях Балабана (Zydzi Lwowсу) і Шорра (Zydzi w Przemyślu).

³⁵) аd precludendam viam fraternitatibus, quas mechanici civitatum observant, statuimus... ut circa easdem mensuras et pretia fraudes non committantur, i т. д. — Volum. legum I c. 36.

³⁶) Vol. legum I c. 249.

³⁷) universa contubernia, quae et fraternitates artificum appellantur — in omnibus civitatibus et oppidis regni nostri tollenda et amovenda esse Vol. legum I c. 263.

³⁸) Ibid. c. 278.

³⁹) Volum. legum II c. 8.

⁴⁰) Цехи взагалї від 1552 р. не фіґурують в праводавстві соймовім.

⁴¹) Akta gr. i ziem. VI ч. 61.

⁴²) Акты Зап. Рос. І c. 355, Zbiór dokumentow bibl. Przezdzieckich c. 62 (1546).

⁴³) Zródła dz. VI c. 69-70.

⁴⁴) Цитата у Лозіньского Złotnictwo c. 95.