Страхування і державна підтримка експортних операцій міжнародних корпорацій

Головна увага під час вивчення питання має бути приділена державному страхуванню експорту. Для стимулювання експорту держава часто застосовує страхування експортних кредитів, яке здійснюється через державні та напівдержавні організації, а також за допомогою гарантій і доручень уряду. Існування таких форм страхування пояснюється тим, що приватні страхові компанії не спроможні взяти на себе політичні й економічні ризики на тривалий період. Страхування експортного договору залежить від змістовної суті експортної угоди, що покладена в основі цього договору, платоспроможності імпортера та його гарантії (банку чи уряду). У такому разі експортер може застрахувати ризик неплатежу за допомогою державного страхування на 85-95 % суми вимог.

Гарантії видаються при додержанні таких умов:

· заявник — резидент країни-експортера;

· товари і послуги мають походження країни-експортера;

· імпортер згоден сплатити аванс у розмірі 15-20 % від суми поставки;

· графік погашення заборгованості за середньостроковими і довгостроковими кредитами передбачає кілька дат погашення протягом строку дії кредиту;

· учасники угоди зобов'язуються своєчасно надавати дані про неможливість своєчасного погашення кредиту і, як наслідок, — можливі збитки;

· дія гарантії починається після сплати збору, що отримує страхова організація.

Послуги з державного страхування експортних кредитів надаються практично у всіх розвинутих країнах, але найбільш активно вони представлені у Швейцарії, Німеччині, США, Франції, де існують спеціальні інститути, коштами яких управляє держава.

Цими організаціями страхуються, як правило, такі види ризиків:

· зовнішньополітичний;

· заборони на переведення коштів, включаючи ризик мораторію;» кредитний, якщо замовник або боржник є державною установою (кредитні ризики приватних замовників не страхуються).

Способи страхування експортних ризиків. Існують різні способи зниження ризиків, пов'язаних зі здійсненням експортно-імпортних операцій, а саме: банківські інструменти страхування ризиків (акредитив, гарантія і т. ін.) і страхування спеціальним страховим товариством.

Таблиця 11.2 – Способи страхування експортних ризиків при довгострокових угодах

Продовження табл. 11.2

Контрольні запитання

1. У чому виявляються спільні риси і відмінності між торговельними операціями транснаціональних корпорацій і міжнародною торгівлею?

2. Які особливості притаманні торговельним операціям міжнародних корпорацій порівняно з діяльністю малих і середніх підприємств на зовнішньому ринку?

3. Що таке міжнародний життєвий цикл товару?

4. Як впливає міжнародний життєвий цикл товару на торговельні операції транснаціональних корпорацій?

5. Які переваги в експорті мають транснаціональні корпорації?

6. Які існують форми зустрічної торгівлі?

7. У чому полягають переваги і недоліки міжнародного лізингу?

8. Що таке факторинг?

9. Які сфери використання форфейтингу?