Примітки. 1) “В нынешнем во 164-ом году как присылал к цар
1) “В нынешнем во 164-ом году как присылал к цар. вел. он, гетман посланцев своих-белоцерковского полковника Семена Половца”-акти посольства Лопухина, Сибир. пр. ст. 1467 л. 49.
2) Білгород. ст. 382 с. 315.
3) Реляції сі заховалися в актах Білгородського столу в стовбці 382 в досить фраґментарнім вигляді. Головна реляція на л. 328-339, не має початку. Починається словами: “на звороті поміта: “164 года генваря в 5 день снесена с верху”. Кінчиться поясненнєм, хто посилається “сеунчом” і обіцянкою прислати згодом решту язиків і трофеїв.
Крім неї 4 менші: л. 331-про львівську контрибуцію (вище с. 1129) має звичайний початок (титулятуру), але ніяких пояснень, коли і як її післано.
На л. 315-6: про приїзд Виговського до Білої Церкви.
На л. 317-22 про погром гетьманів під Городком і похід на Люблин, в кінці про посилку того ж сеунча, що при головній реляції “декабря в 8 день”, і московська поміта “164 г. декабря в 26 день”.
На л. 323-7 оповіданнє Зарудного про переговори з ханом (вище с. 1143).
На л. 340 — 358 оповідання бранців взятих під Городком.
4) Дата-4 лютого с.с. у Павла алєпського IV с. 140.
5) Дворец. Разряди, доповн. III тому ст. 19
6) Кн. IV с. 114-6 і 140.
7) Се реляція (київська, очевидна), про корогви принесені з походу і прийняті в Київі-отримана в Москві 15(25) лютого-Акты Москов. госуд. II с. 483.
8) Тамже с. 477.
9) “Мы вЂдаемь, которые сами себЂ корысть получили больши того, только мы ихъ передъ царскимъ величествомъ не удаемъ”. Малор. 5833/22 Акты III с. 577, але тут замість “корысть” надр. “честь”.
10) Заховався брульон царської похвальної грамоти за здобуттє Люблина, на жаль без дня-“генваря в д...”: Цар “милостиво похваляє” Андрія Бутурлина на підставі відомости привезеної сеунчом, дуже сухо і коротко. Про В. Бутурлина тут згадано без пояснення, то він уже небіжчик-мабуть перед отриманнєм вісти про його смерть. Згадана вище реляція його товаришів про його смерть, була отримана в Москві 17 с.с. січня.
В Дв. Розрядах під 29 квітня: до царьского столу були закликані воєводи, між кн. Г. Ромодановский і А. Бутурлин, і одержали від царя шуби, кубки, збільшеннє грошевого жалування. Того ж дня Г. Ромодановский був повишений з стольників на окольничого і призначений до Білгорода, стерегти границю від Татар, а А. Бутурлин дістав посаду київского воєводи на місце Ф. Волконского (Доп. с. 36).
Дата добавления: 2015-07-22; просмотров: 497;