Розвиток розумових здібностей та мовних навичок.

Розумові здібності та засвоєння мови взаємопов`язані, бо мова є засобом вираження думки. Немовля „мислять” примітивно, пов`язуючи відчуття з руховими актами, а спілкується звуками. З народження частина лівої півкулі настільки розвинута, що це дозволяє сприймати мову та реагувати на неї. До кінця першого року дитина мислить цілеспрямовано і використовує окремі слова.

Згідно з Ж.Піаже, здатність дітей специфічним чином організовувати інформацію є вродженою: діти народжуються з готовими схемами – упорядкованими зразками поведінки, завдяки яким вони ”керують” діями та „організовують” інформацію. Перші схеми включають у себе рефлекси – смоктання, крик, хватання, зорові та слухові здібності. При взаємодії з оточенням діти розширюють та змінюють схеми за допомогою механізмів асиміляції(пристосування інформації до відомих схем) та акомодації(пристосування старих схем до нової інформації). Сенсорно-моторний інтелект за Ж.Піаже має наступні стадії: вправи рефлексів(від 0 до 1 міс.) – навчання відбувається за рахунок рефлекторних дій роботи п’яти органів чуття; первісні кругові реакції (1-4 міс.) – поведінка керується більш розробленими та налагодженими схемами, ніж рефлекси. Дитини здатна концентрувати увагу на об’єктах); вторинні кругові реакції (4-8 міс.) – виконання цілеспрямованих дій під контролем. Поведінка стає більш усвідомленою; координація вторинних схем (8-12 міс.) – перші вміння передбачати події.

Як результат швидко розвиваються ті форми активності й функції, які покликані забезпечувати задоволення природних і соціальних (передусім у спілкуванні з дорослими, у нових враженнях) потреб дитини. Інтенсивно формується нервова система. Під час утворення тимчасових нервових зв`язків у корі великих півкуль головного мозку відбуваються процеси аналізу і синтезу зовнішніх сигналів.

Змінюється характер психічної активності, поступово виникає тенденція до довільності та наслідування дій дорослих, що свідчить про інтенсивний розвиток інтелекту. Постійно взаємодіючи з дорослими, дитина починає розуміти слова, агукає, а після дeв`ятого місяця починає відповідати звуками, почутими від дорослого. Вже наприкінці першого року життя слово дорослого починає виконувати функції регулювання поведінки дитини.