Розрахунок осередку ураження при землетрусах
При землетрусах утворюються поздовжні, поперечні і поверхневі хвилі, що розповсюджуються від гіпоцентру. Поздовжні сейсмічні хвилі мають найбільшу швидкість (6-8 км/с) і відчуваються на поверхні землі в першу чергу. Поперечні хвилі здійснюють коливання у напрямку перпендикулярному до поздовжніх і мають швидкість в 2-3 рази меншу. Поздовжні і поперечні хвилі викликають руйнування на середніх відстанях від епіцентру. Поверхневі хвилі визначають руйнуючі дії в дальній зоні від епіцентру. Швидкість розповсюдження поверхневих хвиль 1-1,2 км/с.
Інтенсивність (сила) землетрусу на поверхні землі (І), що характеризує ступінь руйнування, залежить від глибини осередку Ь, магнитуди М, складу ґрунту і визначається за формулами:
В епіцентрі:
І0 = 1,5М - 3,5 l g h +З,балів
На відстані:
де h- глибина гіпоцентру, км;
R - відстань до епіцентру, км;
М - магнитуда, в балах за шкалою Ріхтера (0-9) балів.
Енергія землетрусу визначається за формулою:
Е=10 ( 4+ 1.6 M)Дж
Проявлення наслідків землетрусу поділяється на дві фази:
Перша фаза - час прибуття поздовжніх, коли відчуваються поштовхи і будинки одержують незначні руйнування. Час прибуття першої фази визначається за формулою:
(с),
де Vпозд - швидкість поздовжніх хвиль (для осадових порід Vпозд=6,1 км/с);
R - відстань до епіцентру, км;
h - глибина гіпоцентру, км.
Друга фаза - час приходу поверхневих сейсмічних хвиль. Друга фаза головна, вона визначає ступінь руйнування об'єкту і час її прибуття визначається за формулою:
де Vпов - швидкість поверхневих хвиль (для піщаних ґрунтів Vпов =1,2 км/с, глини - 1 км/с, насипного ґрунту - 0,35 км/с).
Інтервал між 1 і 2 фазами складає 30 - 60 с, що дозволяє провести екстрені заходи захисту.
Заходи щодо захисту від наслідків землетрусів поділяються на попередні і дії під час землетрусу.
Попередні заходи захисту від землетрусів:
- Сейсмостійке будівництво;
- Нейтралізація джерел підвищеної небезпеки;
- Підготовка служб рятування і ліквідації наслідків землетрусу;
- Наявність в кожному будинку запасів продуктів, води на 3 -5 доби, аптечок;
- Навчання населення правилам поведінки під час землетрусів.
З початком землетрусу люди, які знаходяться в будинках до 2-го поверху, повинні терміново покинути приміщення і вийти на відкрите місце (за 25-30 с). В разі неможливості покинути будинок стати в прорізі дверей або капітальних внутрішніх стін. Вимкнути світло, газ, воду. Після припинення підземних поштовхів покинути приміщення (ліфтом користуватись заборонено). Знаходячись на вулиці, відійти подалі від будинків і споруд, стовпів і ліній електропередач. Знаходячись в автомобілі, негайно зупинитись у .небезпечному місті та перечекати поштовхи.
2. ПОВЕНІ ТА ЇХ НАСЛІДКИ
Повінь - тимчасове затоплення суші водою в результаті розливу річок вище звичайного горизонту внаслідок танення снігів, зливних дощів, льодових заторів або обвалу, руйнування дамб і гребель та інше. В приморських районах затоплення може бути під впливом гравітаційних хвиль підводного землетрусу - цунамі (в перекладі з японського – «велика хвиля в гавані»).
За кількістю людських жертв і матеріальних збитків, що припадають на одиницю площі, повені займають друге місце після землетрусів.
Уражаючим фактором повені є руйнуюча дія мас води.
Основними параметрами повені є: глибина затоплення, ширина території, що затоплюється, максимальна швидкість потоку води, тривалість затоплення. Параметри повені визначаються за формулами:
а) глибиназатоплення (hЗ), м
h3 = h-hм, M,
де h - висота підйому води,м;
hM - висота місця об'єкту, м.
б) ширинатериторії, що затоплюється Ш,м
,
де α - кут нахилу берегової смуги, град.
в) максимальна швидкість потоку води (Vmax), М/с:
.
де h - висота підйому води, м;
h0 - глибина річки в звичайних умовах, м;
V0- швидкість течії води в річці в звичайних умовах, м/с
При великій швидкості прибуття води руйнуюча дія потоку визначається величиною швидкісного натиску ΔРШВ- динамічним навантаженням потоку води, кПа
де ρв - густина води, г/см ;
V - швидкість потоку води, м/с.
Уражаюча дія хвилі затоплення визначається її швидкістю (швидкістю потоку) Vз і висотою хвилі h3.
Наприклад, цегляні житлові будинки одержують слабкі руйнування при Vз=1,5м/с і h3=2,5 м; середні (2,5м/с, 4м) і сильні (3м/с, 6м).
При руйнуванні греблі гідротехнічної споруди в перший момент ураження викликають динамічні навантаження, які створюються хвилею прориву, що залежать від висоти хвилі, швидкості руху хвилі і інших чинників, наведено в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2.
Класифікація повеней за причинами виникнення
Найменування повеней | Причини виникнення | Висота підйому води | Тривалість |
Повідь | Весняне танення снігу | 2-3 м на малих, 15-20 м на великих ріках | До 15-20 діб на малих, 2-3 міс. на великих. |
Паводкові | Дощі, зимові відлиги | Декілька метрів | До 15-20 діб на малих, гірські річки - декілька діб. |
Зливневі | Інтенсивні короткочасні зливи | До 20-30 | Декілька діб |
Запірні | Осінньо-зимове скупчення шури | 3-4, рідко 8 м | До 4-5 діб |
Селеві | Змиття з гірських схилів пухкого ґрунту | Від 2-4 до 80-100 м | До декількох годин |
Нагонні | Нагонні води в гирло річок при приливах, сильних вітрах | Від 2-3 м до 10-12 м | До 18-20 діб |
Завальні | Перекриття річок обвалом, зсувами | Від декількох десятків до сотень метрів | Декілька годин до прориву завалу |
Аварії на ГЕС | Зруйнування греблі | Десятки метрів | Декілька днів |
Ступені руйнування будинків і споруд в залежності від глибини затоплення (висоти хвилі) h3м і максимальної швидкості потоку води Vмах м/с наведені в таблиці 4.3.
Таблиця 4.3.
Наслідки дії води при руйнуванні греблі
Слабкі | Середні | Сильні | |||||
h3, м | Vmax, м/с | h3, м | Vmax, м/с | h3, м | Vmax, м/с | ||
Дерев'яні будинки (1-2 поверхи) | 2,5 | 1,5 | 3,5 | ||||
Цегляні малоповерхові | 2,5 | ||||||
Цегляні середньо поверхові | 2,5 | 1,5 | 2,5 | ||||
Промислові з легким металевим каркасом | 1,5 | 3,5 | 2,5 | ||||
Промислові 3 важким металевим або залізобетонним каркасом | 1,5 | ||||||
Бетонні і залізобетонні будинки антисейсмічної конструкції | 1,5 |
При руйнуванні греблі тривалість хвилі прориву t З і висоту хвилі прориву hв на різній відстані від греблі можна визначити за співвідношеннями, які наведені в таблиці 4.4.
Таблиця 4.4.
Залежність параметрів хвилі прориву від ємності водосховища, ширини прориву
та відстані до греблі
Параметри хвилі прориву | Відстань до греблі, км | ||||||
Висота хвилі прориву hв, м | 0,25Н | 0,2Н | 0,15Н | 0,075Н | 0,05Н | 0,03Н | 0,02Н |
Тривалість хвилі прориву t З,год | т | 1,7Т | 2,6Т | 4Т | 5Т | 6Т | 7Т |
Примітка до таблиці 4.4. Н - глибина води перед греблею, м; Т - час вивільнення водосховища, год, який визначається за формулою:
год
де W – обсяг водосховища, м3;
В – ширина прориву, м;
N – максимальний витік води на 1м ширини прориву м2/см.
Залежить глибини води перед греблею Н і максимального витіку води на 1м ширини прориву м2/см наведено в таблиці 4.5.
Таблиця 4.5.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 1239;