Система показників розвитку міжнародної торгівлі

Стан зовнішньої торгівлі характеризується рядом показників, серед яких основними є: її обсяг, динаміка експорту й імпорту, товарна й географічна структура.

Обсяг всієї міжнародної торгівлі (світовий товарообіг) підраховується шляхом підсумовування тільки обсягів експорту всіх держав, що виражають звичайно в доларах США. Така методика дозволяє уникнути перекручування показників міжнародної торгівлі, пов'язаних з подвійним рахунком, а також включенням платежів у системі СIF. Експорт розраховується у світових цінах на момент перетинання товаром границі на базі FОВ – вільно на борті, імпорт – на базі цін СIF – вартість, страхування й фрахт.

Сукупність вартостей експорту статистично буде завжди менше вартості світового імпорту на величину, приблизно рівну оплаті страхової премії на зовнішньоторговельний товар, фрахту судна для його перевезення й інших торговельних зборів.

По прийнятим у світі стандартам статистики торгівля вважається міжнародною, продаж товару експортом, а покупка імпортом у тому випадку, якщо товар перетне митний кордон держави, і це буде зафіксовано в митній звітності.

Зміна обсягів торгівлі характеризується динамікою зовнішньо-торговельного товарообігу. Зовнішньоторговельний обіг країни – це сума її вартісних обсягів експорту й імпорту. Різниця між сукупним вартісним обсягом імпортом і експортом протягом певного періоду (року, кварталу) становить сальдо торговельного балансу. Воно є активним (позитивним), якщо експорт за вартістю перевищує імпорт, і пасивним (негативним), у протилежному випадку.

Якщо вимір ведеться в натуральних одиницях, динаміка зовнішньоторговельного обігу виражається в індексах фізичного обсягу експорту та імпорту. Ці індекси відображають тенденції в зміні обсягів реальних мас товарів.

Товарная структура міжнародної торгівлі характеризує товарне наповнення експорту та імпорту (продукція видобувної промисловості, промислові товари, сільськогосподарська продукція).

Ступінь активності у світовій торгівлі є одним з головних ознак участі країни в міжнародних економічних відносинах. Для її оцінки використаються такі показники:

· Експортна квота – процентне відношення обсягу експортованих товарів і послуг до ВВП/ВНП.

· Імпортна квота – процентне відношення обсягу імпорту до ВВП/ВНП. Питома вага експорту й імпорту у ВВП/ВНП є кількісним індикатором відкритості національної економіки.

· Структура експорту – це відношення або питома вага експортованих товарів по видах і ступеню їхньої обробки. Цей показник характеризує спрямованість експорту (сировина, машинобудування, послуги) і роль країни в міжнародній галузевій спеціалізації.

· Структура імпорту характеризує склад і співвідношення обсягів сировини й готовий конечной продукції, що ввозиться в країну.

· Порівняльне співвідношення частини країни у світовому виробництві ВВП/ВНП і її частини у світовій торгівлі характеризує відповідність зроблених товарів світовому стандарту якості й рівень розвитку галузей.

Зовнішньоторговельні операції можна розділити на кілька груп за певними критеріями класифікації.

Напрямку торгівлі: експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт.

Форми торгівлі: бартерні послуги, зустрічні закупівлі, компенсаційні угоди, давальницька схема, викуп застарілої продукції, промислове співробітництво.

Методи торгівлі: прямій договір, посередники, дилери, комісіонери, брокери, біржа, аукціон, міжнародний торг, фінансовий лізинг.

Види товарів і послуг: машинотехнічна продукція, сировинні товари, продовольчі товари, споживчі товари, науково-технічна продукція, послуги: інжиніринг, консалтинг, туризм.

Ступінь готовності товару: готова продукція, розрізнене устаткування, комплектне устаткування.

Залежно від напрямку зовнішньої торгівлі розрізняють кілька видів експорту товарів:

- звичайним і самим масовим видом є вивіз товарів, виготовлених (виробничих і перероблених) у даній країні;

- велике значення в сучасних умовах здобуває вивіз вітчизняних товарів для переробки за кордоном під митним контролем з наступним поверненням;

- особливим різновидом експорту є реекспорт - вивіз товарів, раніше вивезених через границю, включаючи товари, продані на міжнародних аукціонах, товарних біржах і т.д.;

- до експорту ставляться також випадки тимчасового вивозу за кордон вітчизняних товарів (на виставки, ярмарки й т.д.) з наступним їхнім поверненням або вивозу тимчасово завезених іноземних товарів (на аукціони, виставки, ярмарки й т.д.);

- спеціальною формою експорту стають поставки в рамках ТНК, а також вивозу продукції в порядку прямих виробничих зв'язків, насамперед у машинобудуванні.

Не менш різноманітним є імпорт, у фіксованому митною статистикою в обсяг якого включається:

- ввіз через границю товарів для реалізації на внутрішньому ринку країни-імпортера, та одержання, від іноземного партнера послуг виробничого або споживчого значення;

- специфічна форма імпорту – реімпортяк зворотний ввіз через границю вітчизняних товарів, раніше вивезених туди;

- імпорт товарів (сировини, напівфабрикатів, вузлів, деталей) для переробки в даній країні та наступний вивозі за кордон, цей вид імпорту різко зростає в умовах коопераційних і науково-технічних зв'язків;

- тимчасово ввезені (на міжнародні виставки, аукціони, ярмарки) товари;

- імпортні поставки продукції в рамках ТНК.

Міжнародну торгівлю характеризують також товарна та географічна структура.

Товарна структура міжнародної торгівлі– це співвідношення основних груп товарів і послуг, представлених в експорті та імпорті як окремих країн, так і інтеграційних об'єднань.

Міжнародна торгівля підрозділяється на торгівлю товарами та послугами.

По товарній спеціалізації міжнародна торгівля підрозділяється на торгівлю готовою продукцією, торгівлю машинами та устаткуванням, а також сировиною.

Торгівля послугами включає: транспортні послуги, туризм і ін.

Географічна структура міжнародної торгівлі припускає розподіл торговельних потоків між окремими країнамиі їхніми групами, виділеними або по територіальному, або по організаційній ознаці.

Територіальна географічна структура припускає торгівлю країн, що належать до однієї частини світа (Африка, Азія, Європа) або до укрупненої групи країн (індустріальні країни, країни, що розвиваються).

Організаційна географічна структура припускає розподіл міжнародної торгівлі або між країнами, що належать до окремих інтеграційних і інших торгово-політичних об'єднань, (країни Європейського союзу, країни СНД, країни АСЕАН), або між країнами, виділеними в певну групу відповідно з іншим аналітичним критерієм (країни-експортери нафти, країн-чисті боржники).

Динаміка міжнародної торгівлі– це зміна співвідношення товарної та географічної структури протягом певного періоду часу. Динаміка та структура міжнародної торгівлі залежать від структури світового виробництва (розміщення різних факторів між різними країнами).