Міжнародний кредит та його роль в МЕВ

ЛЕКЦІЯ № 5.

МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ

1. Міжнародний кредит та його роль в МЕВ.

2. Форми міжнародного кредиту.

3. Світовий фінансовий ринок.

4. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації.

5. Світова криза заборгованості.

1. Румянцев А., Климко Г., Рокоча В. Міжнародна економіка: Підручник/ К: Знання, 2006. - 479 с. (ст.139-149).

2. Одягайло Б. Міжнародна економіка: Навч. посіб. – К: Знання, 2006. – 407 с. (ст.167-199).

3. Козак Ю., Лук’яненко Д., Макогон Ю. та ін. Міжнародна економіка – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 560 с. (ст.141-159).

5. http://www.ukrstat.gov.ua

6. http://www.imf.org

Міжнародний кредит та його роль в МЕВ

Розвиненість кредитних відносин є невід’ємною умовою функціонування ринкової економіки. Кредитом називають рух позичкового капіталу.

Міжнародний кредит – це кредит, де кредиторами і позичальниками виступають суб’єкти різних країн. Суб’єктами цих відносин виступають приватні фірми, комерційні банки, кредитні організації, нефінансові заклади, держави та державні органи, а також регіональні міжнародні банки розвитку, міжнародні фінансові інститути.

Кредитні відносини складаються на принципах:

- повернення;

- терміновості;

- платності;

- гарантованості.

На основі міжнародного кредиту сформувалися місткі міжнародні ринки позичкових ресурсів. Крім великих національних, міжнародних за своїм характером (наприклад, нью-йоркський, лондонський та ін.), виникли й досягли на сучасному етапі колосальних розмірів світовий ринок капіталів, ринок євровалют та єврокапіталів. Ключову роль на цьому ринку як суб’єкти міжнародних кредитних відносин відіграють міжнародні банківські консорціуми.

Функції міжнародного кредиту:

- забезпечення перерозподілу між країнами фінансових і матеріальних ресурсів, що сприяє їх ефективному використанню;

- збільшення нагромадження в межах всього світового господарства за рахунок використання тимчасово вільних грошових коштів одних країн для фінансування капіталовкладень в інших країнах;

- прискорення реалізації товарів у світовому масштабі.

Значення міжнародного кредиту полягає в тому, що за­вдяки йому відбувається перерозподіл капіталів між країнами відповідно до потреб і можливостей прибутковішого його засто­сування. Кожна країна є імпортером і експортером капіталу. Ефективність кредиту досягається за умови:

• вільного переміщення капіталу;

• стабільності й передбачуваності розвитку світової економіки;

• виконання позичальниками своїх зобов'язань, повної оплати своїх боргів.

Щоб показати вигоди і витрати в умовах нормально працюю­чої системи міжнародного кредиту, розглянемо дві ситуації:

1) повна заборона міжнародних фінансових операцій; .

2) вільне міжнародне кредитування.

Розглянемо першу ситуацію. Уявімо собі, що світ розподілено на дві великі країни А і Б.

Країна А має в достатній кількості фінансові ресурси і порів­няно мало привабливі внутрішні інвестиційні можливості.

Країна Б має обмежені фінансові ресурси і великі можливості для прибуткового вкладання капіталу (або в нові технології, або в освоєння районів з багатими природними ресурсами).

Якщо все кредитування здійснюється в національних рам­ках, то кредитори країни А повинні погодитись на низьку нор­му прибутку, оскільки надлишкова пропозиція внутрішніх реа­льних активів призводить до зниження граничної продуктивності капіталу. Припустимо, що конкуренція між кредиторами в країні А змусить їх отримувати низький рівень прибутку — 2 % річних.

У країні Б недостатність фінансових коштів не дозволяє вико­ристовувати великі інвестиційні можливості, а конкуренція за право позики підштовхує рівень реального відсотка по кредиту до 8 % річних.

Внаслідок цього програють і країна А, і країна Б з точки зору можливого зростання світового продукту.

Тепер розглянемо ситуацію, коли всі обмеження на міжнарод­ні фінансові потоки повністю ліквідовано. За цих умов у трима­чів капіталу країни А з'являються сильні стимули до поєднання з позичальниками країни Б.

Оскільки в країні А кредитори мають можливість надавати кредит лише за низькими ставками, то вони прагнутимуть нада­вати кредити в країні Б, де вища норма прибутку. У кінцевому підсумку конкуренція приведе до встановлення нової рівноваги, за якої норма прибутку знаходитиметься між 2 і 8 %. Припусти­мо, що норма прибутку встановиться на рівні 5 %. За такої ситуа­ції фінансові ресурси країни А перевищують розміри її внутрі­шніх реальних активів на ту саму величину, на яку країна Б взяла позику для покриття додаткових реальних активів.

За умов вільного міжнародного кредитування відбувається максимізація світового продукту за рахунок відчутного приросту виробництва. Це відбувається внаслідок того, що свобода надає індивідуальним тримачам капіталу можливість знайти максима­льний рівень прибутку для світу в цілому. Отже, порівняно по­вною відсутністю міжнародного кредиту вільний кредитний ри­нок дає виграш обом країнам.

Вигоди, які отримуються у світі, розподіляються між ними:

1) національний продукт країни А збільшується внаслідок можливості даної країни надати свої багатства в кредит країні Б з 5 % річних (а не 2 %) замість того, щоб іти на менш прибуткові внутрішні інвестиції.

2) національний продукт країни Б збільшується за рахунок розширення виробничого капіталу і за умови боргу кредиторам країни А за фонди, отримані з 5 % річних (а не 8 %).

Всередині кожної країни існують групи осіб, які виграли і програли в умовах вільного міжнародного кредитування.

1) кредитори в країні А виграють внаслідок надання позик з 5 %, а не з 2 % річних. Це завдає шкоди позичальникам у країні А, оскільки конкуренція збоку позичальників країни Б змушує їх виплачувати такий самий високий відсоток за новими позиками;

2) в країні Б позичальники виграють внаслідок можливості отримувати кредити з 5, а не з 8 % річних. Водночас кредитори в країні Б програють, оскільки змушені надавати кредити з розра­хунку не 8, а 5 % річних.

Отже, лібералізація міжнародного кредиту дає виграш світові в цілому, а також тим групам, для яких свобода означає додаткові можливості, але завдає збитків групам, для яких свобода означає жорсткішу конкуренцію.

Розвиток міжнародного кредиту на сучасному етапі значною мірою визначається діяльністю ТНК, зростанням їх ролі в розви­тку міжнародних економічних відносин. Це проявляється в:

• інтенсивному розвитку єврокредиту, тобто кредитних зо­бов'язань банку в іноземній валюті, яка виступає вже як наднаці­ональна валюта. Приставка «євро» вказує не лише на іноземний характер валюти по відношенню до місця здійснення кредитних операцій, а й про вихід міжнародного кредиту зі сфери націона­льного валютного й податкового контролю;

• появі синдикованих єврокредитів, джерелом яких є ресурси євровалютного ринку;

• сек'юритизації, тобто заміщення традиційних банківських кредитів на емісію цінних паперів (облігацій, акцій, векселів);

• виникненні нових форм кредитування — факторингу, форфейтингу, лізингу.

У розвитку світового господарства міжнародний кредит відіграє важливу роль, сприяючи розвитку продуктивних сил та розширенню масштабів торгівлі. Водночас він може призводити і до негативних наслідків, викликаючи диспропорції в економіці країн-кредиторів. Надмірне залучення міжнародних кредитів та їх неефективне використання підриває платоспроможність позичальників внаслідок сплати величезних відсотків за кредит. Зовнішня заборгованість для багатьох країн стала причиною призупинення їх економічного зростання.