Вміст сирої золи у зеленій масі, коренебульбоплодах коливається від 1 до 3 %, у зернових – 1,5–5 %, в сіні, соломі, трав'яному борошні – 5–10 %.

До складу органічної частини корму входять азотисті (сирий протеїн) та безазотисті речовини. Складовими безазотистих є сирий жир, сира клітковина та безазотисті екстрактивні речовини (БЕР).

Сирий протеїн – це всі азотисті речовини корму. Його визначають множенням кількості азоту у кормі та коефіцієнт 6,25, вважаючи, що протеїн містить 16 % азоту.Корми містять різну кількість протеїну. Із рослинних кормів багаті протеїном зерно бобових (20–30 %), сіно бобових (13–15 %), відходи переробки олійних культур (30–40 %). Низькі рівні протеїну у злакових зернових (9–13 %), соломі злакових (4–5 %) та коренебульбоплодах (1–2 %). Корми тваринного походження – м'ясо-кісткове, м'ясне, рибне, кров'яне борошно містять високі рівні біологічно повноцінного протеїну (30–80 %).

До складу сирого протеїну входять білки та аміди (небілкові азотисті речовини). Білки в рослинному і тваринному організмі становлять переважну більшість і приймають участь у всіх життєвих процесах. Аміди – це переважно продукти незавершеного синтезу або розпаду білків. Тому, їх значна кількість знаходиться в зеленій масі, сіні, силосованих кормах та коренебульбоплодах (30–40 % від маси протеїну). До складу амідів входять вільні амінокислоти та аміди амінокислот (їх переважна більшість), амонійні солі, нітрати нітрити та інші сполуки. Всі види тварин добре використовують амінокислоти та їх аміди. Надходження значної кількості амонійних солей, нітратів та нітритів до організму моногастричних тварин може призводити до їх отруєння.

До безазотистих речовин відносять жири (ліпіди) та вуглеводи. Енергетична цінність жирів у 2,25 рази є вищою порівняно з вуглеводами. Тому, чим більший вміст їх у кормах, тим вища загальна поживність таких кормів. Невисокі рівні жиру містять коренебульбоплоди (0,1–0,2 %), зелені та силосовані (0,5–1,5 %), грубі та більшість концентратів (1,5–3,0 %). Значна їх кількість міститься у зерні вівса та кукурудзи (4,0–5,0 %), макусі (5,0–10,0 %). Високі рівні жиру містить зерно олійних культур – льон, соя, ріпак, соняшник (20–50 %). Ліпіди кормів спричиняють значний вплив на якість жиру моногастричних тварин (свині, птиця).

Вуглеводи є основною складовою частиною рослинних кормів. На їх частку в сухій речовині рослин може припадати 70–80 %.

При проведенні зоохіманалізу кормів вуглеводи розподіляють на сиру клітковину та безазотисті екстрактивні речовини. До складу сирої клітковини входить власне клітковина (целюлоза) та інкрустуючі речовини (лігнін, кутін, суберін), а також, частина геміцелюлоз, пектинових речовин та інші. Вміст клітковини у рослинах та її хімічний склад суттєво змінюється з віком. При старінні рослинної клітковини її оболонка насичується (інкрустується) лігніном – дерев'яніє. Така клітковина важко перетравлюється і має низьку загальну поживність. Високі рівні клітковини в соломі та сіні (25 –40 %), а у силосі її вміст становить 5–7 %, сінажі – 12–16 %, зернових – 2–10 %, коренебульбоплодах – 0,5–2 %.

До безазотистих екстрактивних речовин входять всі безазотисті речовини корму, крім ліпідів та клітковини. Основними складовими їх є крохмаль, цукри та пектозани. Багаті на крохмаль зернові та бульбоплоди (до 60–70 % у сухій речовині). Цукри в значній кількості містяться у коренебульбоплодах (5–15 %) та траві молодих злакових культур. Пектозани, як проміжні продукти синтезу клітковини, складають до третини маси безазотистих екстрактивних речовин грубих кормів.