Короткострокова та довгострокова монопольна рівновага

Мета діяльності монопольної фірми як в короткостроковому так і в довгостроковому періодах – максимізація прибутку.

Монополія максимізує прибуток, виробляючи такий обсяг продукції, при якому граничні витрати дорівнюють граничному доходу:

MR = MC (10.2)

Ціна, яку монопольна фірма встановлює на свою продукцію, визначається висотою кривої попиту в точці випуску, що дає максимум прибутку.

Фірма, яка максимізує прибуток, досягає рівноваги. Ціна і обсяг випуску, при яких фірма максимізує прибуток, називається рівноважними(рис. 10.3).

P, С

MC

ATC

P^* A

C B

MR D

Q^* Q

MC – граничні витрати;

ATC – середні сукупні витрати;

Q^* - монопольний випуск;

P^*- монопольна ціна;

Чотирикутник Р^*АВС – економічний прибуток монопольної фірми.

Рис. 10.3. Монопольна рівновага

Фірма-монополіст у короткостроковому періоді може мати економічні збитки, якщо навіть при виконанні умови ситуації прибутку вартість виробництва одиниці продукції перевищує її ціну. Тоді фірма може лише мінімізувати свої економічні збитки (рис. 10.4).

При існуванні монополії умова беззбитковості і умова закриття в короткостроковому періоді виглядають таким чином: P_m=ATC (у випадку беззбитковості), P_m < AVC (у випадку закриття).

P,C

MC ATC

C B AVC

P* A

D

MR

Q^* Q

Чотирикутник Р^*АВС – економічні збитки монопольної фірми

Рис. 10.4. Мінімізація збитків в умовах чистої монополії

Внаслідок того, що монополія може маніпулювати обсягом виробництва та ціною продукції, для неї не існує певної кривої пропозиції (рис. 10.5).

P,C MC

P₂ B A

P₁

D₂ D₁

MR₂ MR₁

Q_m Q

Рис. 10.5. Рівноважний стан монополії за різної еластичності попиту

У випадку монополії одному й тому ж обсягу пропозиції можуть відповідати дві різні ціни, що суперечить умовам існування функціональної залежності пропозиції.

Монополія, яка максимізує прибуток у довгостроковому періоді, збільшує обсяг виробництва до тих пір, доки не буде випускати таку кількість товару, при якій би досягалась рівність граничного доходу і довгострокових граничних витрат:

MR=LMC (10.3)

Утримання монопольної позиції фірмою протягом тривалого періоду можливе тому, що вільний вхід на ринок відсутній. Відсутність вільного входу на ринок для нових фірм запобігає падінню монопольного економічного прибутку. Якщо монопольна фірма прибуткова, вона може сподіватися на прибутки як у короткостроковому, так і в довгостроковому періодах.

В умовах чистої монополії прибуток не виконує своєї функції щодо залучення в галузь нових фірм, як це властиво конкурентному ринку, і тому ціни на монопольному ринку вищі, ніж вони могли б бути в умовах досконалої конкуренції.

При аналізі поведінки монополіста в довгостроковому періоді виходять із особливостей монополії – наявності лише одного постачальника продукції та існування вхідних бар’єрів в галузь.

В довгостроковому періоді фірма обирає масштаби виробництва, а не лише обсяг використання змінних факторів.

Якщо існує декілька варіантів розвитку, фірма обирає той варіант, який передбачає для неї більший прибуток. Отже найкращій із короткострокових станів рівноваги є водночас станом довгострокової рівноваги монополіста.

У випадку монополії для стану довгострокової рівноваги закономірним є те, що

P_m > LRMC = min LRAC (10.4)

На рис. 10.6 цей прибуток чисельно дорівнює площі прямокутника C_mP_mE_mC. Монополіст при максимізації прибутку не змушений працювати на рівні мінімальної довгострокової середньої вартості, яка досягається в точці F при обсязі випуску Q_F. Його обсяг випуску Q_m буде меншим за обсяг Q_F, що у випадку повної конкуренції відповідає ефективному масштабу виробництва фірм.

P,C

ATC₁ MC₁

P₁ E₁ MC₂

C₁ A E₂ = E_m

P₂=P_m LRMC

C₂=C_m LRAC

ATC₂ D

MC₂=LRMC= B F

=MR

MR

Q₁ Q₂=Q_m Q_F Q

Рис. 10.6. Довгострокова монополістична рівновага