Напрямок перетинок губчастої речовини.

Вони знаходяться там, де необхідні міцність і невеликий розмах рухів (хребці, ребра, кістки стопи). До губчастих кісток відносяться плоскі кістки, що складаються з двох тонких пластинок компактної речовини, між якими знаходиться губчаста речовина (лопатка, кістки черепа). Відповідно товщині кісткових пластинок і величині осередків губчасту речовину кісток розділяють на крупнодольчасту (епіфіз стегнової кістки), середньодольчасту (кістки передплесна) і дрібнодольчасту (кістки зап'ястка).

Змішані кістки мають частини, що нагадують довгі кістки, і частини, що нагадують плоскі кістки.

Фактори, що впливають на ріст і розвиток кісток. Ріст і розвиток кісток залежать від ряду чинників. Найважливішу роль тут виконує спадковість. Велике значення належить також ендокринній системі. З ендокринних чинників на ріст і розвиток кісток роблять вплив гормони гіпофіза. У передпубертатний період, коли посилюється діяльність гіпофіза, з'являються майже всі основні точки окостеніння і починається зрощення (синостозування) епіфізів з діафізами. Період повної статевої зрілості характеризується закінченням зрощення епіфізів з діафізами у всіх трубчастих кістках. У жінок цей період наступає до 17 — 20 років, у чоловіків — до 19 — 23 років.

На форму і розміри кісток впливають механічні навантаження, зокрема діяльність м'язів. Чим сильніше розвинені м'язи, тим краще виражені на кістках горбики, гребені, шорсткості. При ослабленні діяльності (гіпокінезії) кістки стають тоншими і довшими. При збільшенні тиску на кістку вона росте повільніше і може скривлюватися. Активізація росту відбувається при оптимальному рівні навантаження. Недостатні і надмірні навантаження викликають затримку росту кісток. Реакція кістки, що росте, визначається і індивідуальними особливостями організму.

На ріст і розвиток кісток роблять вплив і соціальні чинники, зокрема харчування. Так, кістки тварин, яких годували молочною і м'ясною їжею, відрізнялися великою міцністю, великою масою і крупними розмірами. У тварин, яким давали виключно рослинну їжу, кістки ставали м'якими, гнучкими. Вони мали невеликі розміри і маленьку масу.

Особливо різкі зміни відбуваються в кістках при недостачі в їжі вітаміну Д. В цьому випадку в кістках не відкладаються солі кальцію, кістки втрачають твердість, стають дуже гнучкими. Викривлення кісток можуть відбуватися навіть під впливом власної ваги.

На ріст і розвиток кісток впливають також кліматичні умови, склад води, грунту, недостача сонячного світла і т.п.

Зміни кісток у зв'язку з віком і заняттями спортом. Зміни кісток відбуваються впродовж всього життя людини і виражаються в їх утворенні, руйнуванні і перебудові. Можна розрізняти вікові зміни кісток загального характеру і зміни, що стосуються окремих кісток.

Вікові зміни кісток загального характеру виражаються в зміні їх хімічного складу, зовнішньої форми, внутрішньої будови, росту і розвитку.

Зміни хімічного складу виражаються в зменшенні з віком вмісту в кістках органічних речовин і збільшенні вмісту неорганічних. У дітей в порівнянні з дорослими у кістках більше органічних речовин. Якщо у дорослої людини органічні речовини складають 1/3 маси кістки, то у новонароджених — 1/2. Збільшення вмісту неорганічних речовин в кістках робить їх крихкішими. Тому переломи кісток у літніх людей бувають частішими, ніж у молодих.

У дітей поверхня кісток рівна, гладенька, кісткові виступи виражені слабо. До періоду закінчення росту тіла в довжину між діафізами і епіфізами кісток є прошарки хряща. Аналогічні хрящові прошарки знаходяться і між частинами окремих кісток (потиличної, скроневої і ін.). У ембріональному періоді канали остеонів широкі, неправильної форми, кісткові пластинки розташовані безсистемно. До трирічного віку грубоволокниста кісткова тканина заміщається пластинчастою з добре оформленими остеонами. Повна диференціація кісткової тканини, ідентична кістковій тканині дорослого, закінчується в 14 —16 років.

Старіння кісток може починатися дуже рано, іноді початкові ознаки старіння спостерігаються в кістках вже на другому десятилітті життя. При цьому відбувається стоншування суглобового хряща і поява по периферії суглобових поверхонь кісткових виростів. У кисті вони спостерігаються спочатку біля головок середніх фаланг, а пізніше — біля основи дистальних і середніх фаланг. Компактний шар і перекладини губчастої речовини стоншуються, порожнини стають ширшими, кістковомозкова порожнина збільшується.

При систематичних заняттях спортом, особливо при статичних навантаженнях, компактний шар в кістках товщає, кістковомозкова порожнина зменшується. При динамічних навантаженнях товщина компактної речовини може не змінюватися, але наступає її внутрішня перебудова. У кістках збільшується кількість остеонів, що забезпечує легкість кістки без зміни її міцності. Перебудова губчастої речовини полягає в переході з дрібнопорожнистої структури в средньо- або крупнопорожнисту. Правильно дозоване фізичне навантаження уповільнює процес старіння кісток.