Розвиток умінь здійснення мовного аналізу

У підготовчий період в учнів формуються початкові вміння здійснювати різні види мовного аналі­зу: виділяти речення з мовного по­току, аналізувати їх за кількістю слів і будувати графіч­ні моделі речень, виділяти з речень окремі слова, ділити їх на склади, визначати наголошений склад, встановлю­вати послідовність усіх звуків у слові і на цій основі бу­дувати звуко-складові графічні моделі слів.

Діти мають навчитися аналізувати речення, які скла­даються з одного, двох, трьох і чотирьох слів. Графічні моделі речень, сприйнятих на слух або побудованих уч­нями самостійно за малюнками, мовленнєвою ситуацією, у відповідь на запитання вчителя та ін., мають такий вигляді

|___________ . Осінь.

| ______ ______ . Пожовтіли дерева.

|____ ____ ____ . Перестали співати пташки.

|___ ___ ___ ___ . Тварини готуються до зими.

Зворотною формою цієї роботи є добір (складання) учнями речень, які б за кількістю слів відповідали поданим моделям.

Наступною формою мовного аналізу є поділ слів на склади і визначення наголошеного складу. Складова бу­дова слова зображується графічно у вигляді прямокутни­ка, поділеного на частини відповідно до кількості складів. У дво- і трискладових словах проставляється наголос.

Умовні зображення складової будови слів можуть ма­ти і простішу форму, якою учні користуються в зошитах. Для організації фрон­тальних видів роботи вчитель має заготовити для кожного учня картки з зображенням односкладового слова, дво- і трискладових з різними наголошеними складами. Цими картками учні сигналізують у відповідь на різні запитання вчителя і завдання, пов'язані в поділом слова на склади і визначенням наголошеного складу. Тому кожна картка має бути певного кольору, який служить для вчителя сигналом правильності чи неправильності відповіді.

Від складового аналізу робиться перехід до звукового.

Для позначення голосних, твердих і м'яких приголос­них звуків у сучасних букварях пропонуються різні умов­ні символи — найчастіше кружечки різних кольорів. У букварях, що видаються в Україні для умовних позначень звуків використовуються такі значки, які в результаті відповідних спостережень асоціюються в уяві учнів з артикуляційними особливостями різних типів звуків. Кружечок, який служить для позначення голосних, символізує вільне проходження струменя видихува­ного повітря через ротову порожнину, смужка, якою позначаються тверді приголосні, означає перешкоду на шляху струменя повітря, а дві паралельні смужки — посилену пе­решкоду, характерну для вилови м'яких приголосних звуків.

Побудова таких моделей (у зошитах, на дошці, на маг­нітній пластинці, фланелографі) паралельно з усним ана­лізом слів є найважливішим умінням, яким мають оволо­діти першокласники під кінець добукварного періоду. Вчитель має уважно стежити за тим, щоб, називаючи звуки в певному слові, учні не порушували послідовність їх, правильно відтворювати кожен із них. Особливо це стосується м'яких, дзвінких і глухих приголосних. На­приклад, аналізуючи слово лікар, учень повинен назвати в ньому звуки: [л’, і, к, а, р].