Розширене використання оператора New

Pascal використовує розширений синтаксис процедури New, який дозволяє одночасно виділяти пам’ять для об’єкту в динамічній області та ініціалізувати сам об’єкт за допомогою виклику його конструктора. Тепер процедура New може викликатися з двома параметрами: ім’я вказівника використовується в якості першого параметра, а ім’я конструктора – в якості другого параметра.

New(S, Init('Рanкo','10.10.1995',550);

При використанні розширеного синтаксису процедури New конструктор Init виконує динамічне розміщення об’єкту, використовуючи спеціальний згенерований код, що викликається оператором CONSTRUCTOR і виконується до основного коду конструктора. Ім’я екземпляра об’єкту не може використовуватися в якості першого параметра процедури, оскільки під час виклику процедури New екземпляр, що ініціалізується за допомогою Init, ще не існує. Компілятор визначає правильність виклику конструктора, перевіряючи тип вказівника, що передається в якості першого параметра.

Процедура New також може використовуватися в якості функції, що повертає значення вказівника. Параметр, який передається New, цього разу повинен бути типом вказівника на об’єкт, а не самим об’єктом.

TYPE

SStudent:=^TStudent;

VAR

S:SStudent;

…

S:=New(SStudent);

Використання процедури New як функції може застосовуватися до всіх типів даних, а не тільки до об’єктів.

В якості другого параметра процедура New може містити конструктор об’єктного типу

S:=New(SStudent, Init('Рanкo','10.10.1995',550);