За кордоном

Спрямованість демополітики за кордоном надзвичайно багатостороння. Можливість спрямованої дії суспільства на демографічні процеси підтверджує досвід деяких країн Європи (Болгарії, Румунії, Угорщини, Чехії, Словаччини, Німеччини), де в останні десятиріччя активно проводилась демографічна політика, яка спрямована на збільшення народжуваності. Ці заходи сприяли послабленню тенденцій падіння народжуваності і зростанню кількості дітей у сім'ях, підвищенню престижу материнства у цих країнах, зниженню захворюваності та смертності, зростанню матеріального благополуччя сімей із дітьми.

Стурбованість демографічними тенденціями стала все більше виявлятися у 1930 – 1940-х рр., а у Франції через історичні умови її розвитку, різке падіння народжуваності почалося ще в перших десятиріччях XIX ст. Реакцією на ці процеси стали спроби проведення демографічної політики в державному масштабі. У 1946 р. у Франції була введена в практику широка система грошових виплат сім'ям, яка спрямована на заохочення у разі народження першої, другої і особливо третьої дитини. Серед країн Західної Європи у середині 1980-х рр. Франція мала один із найвищих СКР (сумарний коефіцієнт народжуваності) – 1,8 – 1,9. Населення збільшувалося щорічно на 0,3 – 0,4 %. Але останніми роками уряд Франції стурбований зниженням рівня народжуваності і його впливом на старіння населення. Тут активно заохочується народження третьої й четвертої дитини, передбачена одноразова допомога в разі народження дитини в сумі 260 % від основної зарплати на першу і 717 % на кожну наступну дитину, відпустка у зв’язку з вагітністю оплачується у розмірі 90 % від зарплати. Надаються позики на обзаведення домашнім господарством і житлові пільги, 90 % від яких погашаються в разі народження четвертої дитини. Соціально-демографічна політика Франції стала своєрідним еталоном у західному світі. Дану тенденцію підтримали уряди Великобританії, Австрії, Італії, Швеції та інших європейських країн.

Уряд Великобританії надає вагому підтримку молодим людям. Молодим сім'ям установлені податкові знижки в разі народження дітей, видається грошова допомога і надається пільговий розподіл житла сім'ям з дітьми. Видається щотижнева допомога на дітей до 16 років (до 19 років – тим, хто навчається).

В Австрії під час визначення розміру допомоги і пільг основною є кількість дітей у сім'ї, а не доходи сім'ї. Допомога сім'ям видається із суспільних фондів. Компенсаційний фонд сім'ї, якому передані всі повноваження щодо видачі сімейної допомоги, фінансується із коштів, що надходять від підприємців. Інші джерела – уряд і органи влади провінцій, які виділяють кошти з податкових надходжень. Провінції роблять внески до компенсаційного фонду сім'ї пропорційно до кількості населення. Фонд знаходиться в компетенції Міністерства сім'ї, молоді і захисту споживача. Допомога на дітей видається, якщо вони навчаються, до 27 років.

В Італії основною метою є поліпшення становища жінок і турбота про сім'ю. Допомога сім'ям виплачується залежно від доходу. Дітям, що навчаються, виплачується допомога до 25 років.

У Швеції послідовно розширюються соціальні пільги сім'ям з дітьми. Зростанням населення останніми роками країна зобов'язана ефективній сімейній політиці; сімейна допомога виплачується всім, включаючи іммігрантів. Відповідно до Плану страхування материнства і батьківства, батьки, так само, як і матері, можуть щорічно отримувати 60 днів оплачуваної відпустки для догляду за хворою дитиною і 10 днів у зв'язку з народженням дитини. Урахування інтересів батьків базується у Швеції на кооперації профспілок з підприємцями і урядом; більшість профспілок мають спеціальні відділи, що захищають інтереси сім'ї. Подібних умов для проведення скоординованої політики немає в жодній іншій країні Заходу.

У Бельгії держава здійснює широке коло заходів у рамках сімейної політики, серед яких виплата допомоги, зниження податків, субсидії на житло і навчання дітей та ін. Допомога збільшується залежно від віку дитини – у 14 років допомога втричі більша, ніж на дитину до чотирьох років. Якщо дитина навчається, то допомога виплачується до 25 років.

Уряд Греції, де народжуваність зменшується, заохочує збільшення розмірів сім'ї: допомога на четверту і п'яту дитину у 12 – 18 разів більша, ніж на першу.

Інший характер має демографічна політика країн, що розвиваються: в умовах демографічного вибуху здійснюються заходи щодо стимулювання зниження народжуваності. В Азії програми зниження народжуваності проводяться в країнах, де проживає близько 90 % населення континенту. На їх здійснення виділяються значні грошові кошти. Програми планування сім'ї на 3/4 фінансуються країнами, що розвиваються. Половина з населення молодше 20 років – це в основному неосвічені бідняки. Охоплення демографічними програмами саме цих людей, що наближаються до репродуктивного періоду, життєво необхідне.

Окрім системи планування сім'ї, в деяких країнах застосовуються різні економічні стимули і заборони. Типовим прикладом є Китай, найбільша країна, що розвивається, з більш ніж мільярдним населенням. Кілька років тому керівництвом країни була поставлена мета – сім'я з однією дитиною. Щоб її досягти, була розроблена програма заохочень і покарань. До санкцій за надмірну кількість дітей належать, наприклад, такі, як:

повернення сім'єю сум, отриманих за першу дитину, в разі народження другої;

виплата "податку" за другу дитину;

вища плата за їжу для другої дитини;

відсутність у разі народження другої та наступних дітей декретної відпустки і оплати медичних витрат, що надаються в разі народження першої дитини.

Такі заходи дозволили Китаю досягти різкого зниження сумарного коефіцієнта народжуваності з 4,5 у середині 1970-х рр. до 2,4 нині.