Феномен ахроматизації кольорів. Доповнюючі кольори. Кольоровий контраст. Колірне сімейство
Колірний ряд І.В. Гете ґрунтується на забарвленості кольорів як наслідку механічного змішування фарб. Однак результати механічного та оптичного поєднання кольорів не завжди однакові. Змішування, наприклад, жовтої та синьої фарби дає зелений колір. А от при просторовому поєднанні цих барв виникне явище ахроматизації. Ахроматизація - це знищення властивої хроматичним кольорам забарвленості і набуття ними сірого чи білого кольору. Присуміжному просторовому розміщенні цих барв людина сприйматиме предмет сірим або білим у залежності від площі жовтої і синьої поверхонь та його віддаленості від спостерігача.
Для кожного хроматичного кольору існує інший, оптичне поєднання яких призводить до їх ахроматизації. Кольори, які втрачають при поєднанні між собою притаманне їм забарвлення, називаються доповнюючими або додатковими.Так, якщо розмістити поряд червону та зелену цятки і подивитися на них здалеку, то вони здаватимуться сірими. Оранжевий і блакитний, блакитно-зелений і червоний, блакитний та жовтогарячий, синій і жовтий, зеленувато-жовтий та фіолетовий, зелений і пурпуровий, лимонно-жовтий і ультрамариново-синій є комбінаціями доповнюючих кольорів.
У колористичному крузі доповнюючими вважаються кольори, що протилежні один одному: жовтий і фіолетовий, синій та оранжевий, червоний і зелений.При їх змішуванні в однакових пропорціях отримується сірий колір. При різнопропорційному поєднанні знижується інтенсивність барви, виникає її сіруватий відтінок. Наприклад, поєднання оранжевого і синього дає кольори: кофе з молоком, королівський синій, волошково-голубий, оранжево-червоний. Змішування жовтого та фіолетового спричиняє появу фіалково-синього, бурячкового, темно-рожевого, гірчичного кольору, кольорів верблюжої шерсті та яєчного жовтка. При поєднанні червоного і зеленого виникають темно-червоний, горіхово-коричневий, кофейно-коричневий, нуга-коричневий, оливково-зелений, мохово-зелений, хвойно-зелений кольори.
Особливістю доповнюючих кольорів є те, що при розміщенні поряд вони підсилюють один одного, і тому здаються більш яскравими. їх композиції викликають у споглядаючого внутрішню напругу. Особливо, якщо це чисті кольори. Тому комбінації чистих барв, наприклад, краще не використовувати при декоруванні офісу, торгової площі чи жилого приміщення. Але вони будуть доречними в рекламному дизайні чи при створенні дитячого одягу. Однак при використанні інтенсивних, чистих доповнюючих кольорів треба дотримуватись деяких правил:
• інтенсивні тони (особливо теплі - червоний і жовтий) можна застосовувати тільки для нанесення на невеликі за площею поверхні, щоб не викликати роздратування у людини, котра буде їх розглядати;
• жовта і фіолетова барви мають займати по відношенню одна до одної площу у пропорції 1:3;
• при комбінації синього та оранжевого кольорів необхідно дотримуватись відношення 2:1;
• оптимальне поєднання червоного та зеленого тонів - 1:1;
• використання декількох комбінацій із чистими доповнюючими кольорами може порушити колористичний баланс, тому подібних поєднань барв у дизайні бажано уникати;
• людина стомлюється від споглядання інтенсивних доповнюючих комбінацій і не може довго їх розглядати, тому їх треба обережно застосовувати, наприклад, ними краще не фарбувати стіни та стелю приміщення.
Більш популярними у дизайні є комбінації з неінтенсивними доповнюючими кольорами. Вони менше підсилюють один одного, і тому є більш принадними для людини. Так при пофарбуванні стін перевагу слід надавати теплим пастельним тонам і напівтонам. Найбільш поширеною нині є комбінація пастельних червоного і зеленого кольорів. Найчастіше її застосовують у дизайні інтер'єру та рекламі.
Однак використання доповнюючих кольорів завжди вимагає певної обачності, врахування нетотожності механічного та оптичного поєднання різноманітних барв. Особливо, коли потрібно створити рекламний макет засобами комп'ютерної графіки, що згодом буде поліграфічно відтворюватись, або коли треба декорувати приміщення чи розробити нову модель тканини. Як приклад, наведемо такий випадок. Одна іноземна фірма замовила текстильникам декілька партій тканин і відмовилась згодом їх прийняти. Було замовлено тканину: з чорним візерунком на фіолетовому тлі, чорним - на червоному, чорним - на блакитному. Судовий позов замовника було відхилено, хоча в реалізацію товар не поступив ось із якої причини. На червоному полі чорний візерунок видавався блакитно-зеленкуватим, жовтуватим він був на фіолетовому тлі, а на блакитному справляв враження жовтогарячого. Причиною цього стало явище одночасного кольорового контрасту. Чорний колір під впливом барви поля тканини набував відтінку кольору, доповнюючого тон фону. Фірма-замовник не врахувала властивості доповнюючих кольорів при замовленні барвників тканини.
Контраст кольорів(від франц. contrastle - "протилежність") є підсиленням інтенсивності, насиченості їх забарвлення при просторовому суміжному розміщенні.Це явище грунтується на фізіологічних основах зору людини та фізико-оптичних властивостях барв.
Коли два доповнюючі кольори знаходяться поряд, то вони стають яскравішими. Так, червоний квадрат буде більш яскравим на зеленому фоні, ніж на жовтому, оскільки зелена барва для нього є доповнюючою. Вона підсилить його інтенсивність. Або якщо невеликий за площею візерунок ахроматичного кольору розташувати на певному кольоровому тлі, то ним набудеться відтінок, котрий наближатиметься до доповнюючого тону цього фону. Наприклад, сірий квадрат, розміщений на червоному аркуші паперу, здаватиметься зеленим, на синьому - жовтим, на зеленому він, немов би, почервоніє. Подібне явище називається одночасним контрастом кольорів.
Особливо він проявляється при значній площі фону по відношенню до вкраплення доповнюючого чи ахроматичного кольору. Чим більшою вона буде, тим сильніше барва фону впливатиме на кольорову поверхню вкраплення. Подібний ефект спостерігатиметься і тоді, коли кольорова поверхня оточена фоном, схожим до неї за світлістю.
Існує також явище послідовного колірного контрасту. Подивимось деякий час на негатив фотографії, а потім на стіну. Там побачимо протилежну за забарвленням фігуру. Або ж візьмемо аркуші синього та білого паперу. Якщо протягом 20-30 секунд пильно дивитися в центр першого і згодом перевести погляд на інший, то папір здаватиметься не білим, а оранжевим. Червона поверхня буде в такому випадку сприйматися як смарагдово-зелена.
Кожного разу після розглядання однотонної кольорової фігури на білому тлі виникає її послідовний негативний образ. Колір, що виникає внаслідок послідовного колірного контрасту при спогляданні якоїсь барви, є контрастним по відношенню до неї. Контрастні пари при їх суміжному поєднанні підсилюють інтенсивність один одного.
Зорове відчуття, що залишається від подразника, котрий перестав діяти на глядача, називається його послідовним образом. Ним є, наприклад, світлове коло, якщо в темряві покрутити ліхтариком. Послідовний образ, який за кольором чи світлістю відповідає подразнику, є позитивним. У випадку протилежності подразнику, він сприйматиметься як негативний. Таке явище зумовлюється тим, що зорове відчуття ще деякий час продовжує існувати по тому, як подразник перестав діяти на людину. Так однотонно забарвлена поверхня предмета скраю здається світлішою, коли розташована поряд із темною, і навпаки. Це явище отримало назву крайового контрасту. Він особливо посилюється при розсіяному освітленні предмета.
Крім контрастних, розрізняються також близькі або споріднені кольори - барви, які в колористичному крузі розміщуються поряд. Між собою спорідненими є кольори: синій і зелений, синій та фіолетовий, фіолетовий і червоний, червоний та оранжевий, оранжевий і жовтий.
Колористичний круг утримує декілька груп споріднених барв: жовто-червону, жовто-зелену, синьо-червону та синьо-зелену. Це чотири кольорові сімейства. Колірним сімейством вважається низка споріднених кольорів. Так зелений, синій, фіолетовий - це елементи одного сімейства кольорів. їх поєднання принадні для людини, викликають у неї позитивні емоційно-почуттєві стани, заспокоюють її. Ще більш приємними й вишуканими є гама споріднених напівтонів (відтінків кольору), наприклад, червоно-фіолетового і синьо-фіолетового, оранжево-червоного та жовто-червоного тощо. У живописі та дизайні низку гармонійно пов'язаних відтінків кольору називають колірною гамою(від грец. гама - "суміш").
Поєднання близьких тонів і напівтонів єгармонійним, тому його широко використовують в оздобленні одягу, декоруванні інтер'єру та рекламі.
Важливими фізико-естетичними властивостями кожного кольору є його насиченість та світлість. Ступінь інтенсивності кольору без домішок ахроматичних барв називається його насиченістю.Іншими словами, це ступінь відмінності певного кольору від сірого, котрий однаковий йому за інтенсивністю.
Насиченими є спектральні кольори, вони дуже яскраві та інтенсивні. Але насиченість жовтої, зеленої", блакитної барв є меншою, ніж у червоної, синьої та фіолетової. Чисті кольори, отримані через змішування барв у пропорції 1:1, теж завжди насичені. Тому їх необхідно завжди обережно використовувати. Пофарбований чистою барвою предмет зразу привертає увагу і не викликає, як правило, позитивного реагування у дорослої людини. Наприклад, створений на такій основі інтер'єр не дає відчуття затишності. Він може, навіть, викликати стан тривоги, дискомфорту, відрази у людини, котра змушена тривало в ньому перебувати. Більш принадними в житловому інтер'єрі вважаються кольорові комбінації, зроблені на основі домінування ахроматичних чи доповнюючих кольорів.
Оптична світлість є здатністю поверхні об'єкта переважно відбивати частину падаючого на неї світла, а колористична світлість - це ступінь освітлення фарби білим кольором або затемнення чорним.Освітлюється тон за допомогою білої барви. Так сірий колір є поступовим послабленням білого чорним. У ньому можуть біти різні відтінки внаслідок різної кількості білої домішки: світло-сірий, середньо-сірий, темно-сірий. А рожева барва є освітленою червоною. При додаванні до синьої фарби білила отримується блакитний колір, до фіолетового - бузковий.
Сильно освітлений білим тон або напівтон називається світлим.Найбільш освітленими є пастельні барви - бліді і майже білі. Звичайно, не існує різкої межі між звичайним світлим і пастельним тоном. Колористичне сприйняття має суто індивідуальний характер. Для однієї людини вже ванільно-жовтий тон є пастельним, а для іншої таким буде лише хризантемно-жовтий.
Колір можна змінити, зробивши його більш насиченим і менш яскравим, завдяки затемненню чорним кольором. Отриманий внаслідок додавання чорної барви колір називається темним тоном.Наприклад, завдяки змішуванню з чорним оранжевого кольору отримується коричневий, поєднання його із зеленим дає темно-зелений тон, а додавання до червоного утворює темно-червоний колір. Усе це темні тони.
У дизайні колір відіграє роль провідного елемента при художньому конструюванні, художньому моделюванні, модернізації, стилізації чи декоруванні будь-якої предметної рукотворної форми. Дизайнер найчастіше використовує вже наявні предметні форми, котрі він покликаний естетично облагородити. Як правило, він ними маніпулює, надаючи певного просторового положення чи якогось забарвлення. У дизайні при появі нового, оригінального стилістичного рішення готової предметної форми чи творенні докорінно нової фахівець, в основному, має справу не зїх механічним, а зоптично-просторовим колористичним рішенням.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 2704;