Концепція витрат і вигід в проектному аналізі
Основним завданням проектного аналізу є порівняння вхідних і вихідних проектних потоків з метою визначення його доцільності або ефективності (цінності), що можливо тільки у вартісних показниках.
Цінність проекту можна визначити як різницю між позитивними результатами (вигодами ) й негативними результатами (витратами), тобто:
Цінність проекту = Вигоди - Витрати
Вартісним еквівалентом витрат, необхідних для проекту ресурсів, є добуток їхнього витраченого обсягу на відповідні ціни.
Вихідні проектні потоки у вартісному виразі (добуток обсягу одержаної продукції або послуг і їх ціни) називають вигодами або доходами проекту.
Цінність (ефективність) проекту прийнято визначати як різницю його позитивних потоків (вигод) та негативних потоків (витрат).
Для визначення ефективності проекту необхідно оцінити усі вигоди, одержані від проекту, і з’ясувати, чи перевищують вони витрати на нього протягом усього циклу життя.
Під час проведення аналізу проектів використовують декілька концептуальних положень, серед яких виділяють додаткові витрати і вигоди.
У тому разі, якщо проект здійснюють в межах вже існуючого підприємства й пов’язаний з розвитком діючого виробництва, то метою проектного аналізу є оцінка вигід у ситуаціях „з проектом” і „без проекту”, тому
Цінність проекту = Додаткові вигоди – Додаткові витрати
Таким чином цінність проекту, а в результаті доцільність вкладень в нього є порівняння додаткових вигід з додатковими витратами, який має бути позитивним.
Важливим методологічним принципом у розрахунках грошових потоків є врахування безповоротних витрат і неявних вигод.
Безповоротні витрати— це вже зроблені витрати, які неможливо відшкодувати прийняттям чи неприйняттям даного проекту. Якщо проводять оцінку доцільності здійснення інвестиційного проекту, то усі витрати, вже зроблені до прийняття рішення про реалізацію проекту, не повинні враховуватися, бо їх не можна відшкодувати і вони жодним чином не впливають на його ефективність. Такі витрати треба виключити з вартості проекту під час вирішення питання про те, чи продовжувати роботу за проектом.
Прикладом зроблених витрат є витрати на проведення досліджень й розрахунків ефективності проекту (зокрема дослідження ринку), вони притаманні передінвестиційній фазі. Незважаючи на їх чималий обсяг, вони не повинні враховуватися при визначенні показників проекту.
Неявні вигоди — це неодержані доходи від найкращого альтернативного використання активу, внаслідок чого відбувся неявний грошовий приплив. Необхідність урахування в проектному аналізі неявних витрат випливає з принципу альтернативної вартості.
Неявні вигоди можна визначити і як грошові потоки, котрі можна було б одержати від активів, які фірма вже має. Береться до уваги, що їх не використовують у проекті, який розглядають.
До неявних вигод відносять також вигоди, які не мають прямої грошової оцінки і в радянській економічній літературі називалися “соціальним ефектом”. Їх врахування є досить складним економічним завданням, що постає, скажімо, при проведенні екологічного аналізу.
Невідчутні вигоди треба враховувати при оцінці вигод і як зміцнення іміджу фірми (“гудвіл”), і як інші види нематеріальних активів. Оцінюючи проект, слід брати до уваги усі витрати і вигоди проекту, але не можна їх враховувати двічі. Тому перелік вигод і витрат слід максимально деталізувати і дбати, щоб не допустити подвійного рахунку.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 853;