Особистість.
Особистість — людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значущого та індивідуально неповторного. Особістість представлена соціально зумовленими, психологічними характеристиками, які виявляються у суспільних зв’язках, відносинах є стійкими, визначають поведінку людини, що має суттєве значення як для самої особини, так і для її оточення.
Людіна — це доладна система, у якій фізичне і психічне, генетично зумовлене і набуте, природне і соціальне утворюють нерозривну єдність. Саме в громадському житті, в системі суспільних відносин, набуваючи соціальних якостей для самостійної діяльності й активності, для самопізнання і самоствердження в реальній дійсності вона стає особистістю.
Об’єктивною умовою формуванняособистісних властивостей, якостей, рис характеру людини є система суспільних відносин (економічних, політичних, моральних та ін.), до якої вона належить.
Особистість є продуктом історичного розвитку, тобто виникає на певному етапі еволюції людської істоти.
Особистість є суб’єктом соціальних відносин і свідомої діяльності.
Особистість— це системна якість індивіда, що формується у спільній діяльності й спілкуванні;
Важливою складовою особистості є її етнопсихологічний аспект.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 621;