ОСОБЛИВОСТI ГРУП ПАЦIЄНТIВ ЛIКАРНI
Поступаючи до лiкувального закладу, людина, яка усунута із свого звичного соцiального оточення, рiзко змiнює життєвий стереотип, що часто порушує її душевну рiвновагу, впливає на динамiку тривалостi захворювання. Соцiальнi контакти замикаються, передусiм, на спiлкуваннi у групi хворих (лiкарняна палата), яка, в свою чергу, залежна вiд груп медперсоналу, що складають колектив лiкарнi. Група хворих людей, поряд iз ознаками, що притаманнi усiм групам, має особливостi, зумовленi хворобою та залежнiстю вiд медичного режиму. Так, психологiчний комплекс «потреба-залежнiсть- підлеглість» у деяких хворих створює недостатньо усвiдомлене ними відчуття деякого приниження, особистої неповноцiнностi, а звідси - часто також недостатньо усвiдомлений внутрiшнiй протест, роздратованість, тенденцiю до непокори, конфлiкту. Нерiдко спостерiгаються загальна емоцiйна лабiльнiсть, схильнiсть до роздратованих спалахiв, надцiнних переживань. Деякi пацієнти стають замкнутими, iпохондричними, у них можуть розвиватися депресивнi стани аж до суїцидальних тенденцiй. Довготривале перебування в стацiонарi може викликати у хворих виражену астенiю, фiксацiю на хворобливих симптомах, iнодi навiть посилення їх, почуття страху при переходi з ліжкового режиму до активних рухiв, емоцiйне напруження та негативну установку на лiкування.
Психологiчний клiмат у палатах тiсно пов’язаний iз так званими неформальними стосунками хворих, якi сприяють їх об’єднанню в спонтаннi групи. Наявнiсть активних хворих («лiдерiв») викликає певний груповий настрiй i ставлення хворих до лiкарiв, режиму лiкування i перспектив одужання. Негативно настроєнi «лiдери» становлять суттєву загрозу для психологiчного клiмату в будь-якому колективі хворих.
Егротогенії - це процес негативного психологiчного впливу одних хворих на iнших в умовах певної групи, що призводить до появи нових симптомiв неврологiчного характеру чи погiршенню наявних симптомiв захворювання. Егротогенiї нейтралiзують позитивну дiю медикаментозного лiкування, психотерапiї, лiкувального режиму та iнших методiв. Профiлактика егротогенiй пов’язана iз вирiшенням питань про психологiчну сумiснiсть хворих у палатах, вiддiленнях та iнших замкнутих колективах, про психологiчний клiмат у колективах хворих, про групи хворих, якi склалися стихiйно (спонтаннi) i т. iн.
Ефективнiсть лiкування хворого залежить вiд створення у медичному закладi дiючого психотерапевтичного лікувально-охоронного режиму, тобто органiзацiї способу життя, який би позитивно вплинув на психiку пацiєнта, що сприяє бiльш швидкому одужанню. Пiд терапiєю середовищем розумiють використання факторiв середовища для впливу на хворих iз лiкувальною метою. До завдань лiкувально-охоронного режиму входить усунення всiх несприятливих чинникiв оточення, боротьба iз болем i боязнью болю, забезпечення максимальних умов для фiзіологiчного сну та вiдпочинку, чiтке дотримання п9равил внутрiшнього розпорядку.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 549;