ПСИХОЛОГIЯ ОСIБ IЗ ПРИРОДЖЕНИМИ I НАБУТИМИ ФIЗИЧНИМИ ВАДАМИ
ТРИВАЛIСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 академічні години.
МЕТА ЗАНЯТТЯ: ознайомити студентів з психологічними переживаннями i типами реагування осіб з вродженими та набутими фізичними дефектами.
МIСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ: Учбова кімната.
ОБЛАДНАННЯ ЗАНЯТТЯ: Тематичні хворі, вiдеоматерiали.
ПСИХОЛОГIЯ ОСIБ IЗ ПРИРОДЖЕНИМИ ФIЗИЧНИМИ ДЕФЕКТАМИ
Естетичний критерій вiдносно власного тіла притаманний будь-якій нормальнiй людинi (М.С.Лебединський), але особливого значення вiн набуває у осiб, котрi з дитинства належать до так званих «калiк». Фiзичний дефект таких дiтей i пiдлiткiв частiш за все зумовлений патологiєю кiстково-м'язового апарату у зв'язку з такими захворюваннями як коксит, спондильоз (частiше туберкульозного походження), травматичнi пошкодження рухового апарату, вродженi вивихи (частiше кульшового суглобу) i недорозвиток кiнцiвки. До фiзичних дефектiв з дитячого вiку призводять такi захворювання нервової системи, як енцефалiт, полiомiєлiт, наслiдки пологових травм та iн., при яких розвиваються моно- або парагемiплегiї, а також паралiчi.
Незважаючи на рiзноманiтнiсть причин i видiв того чи іншого фiзичного дефекту, психологiя цих хворих має ряд спiльних рис i закономiрностей.
Спiльними рисами є характерологiчнi особливостi, у формуваннi яких суттєве значення мають такі фактори:
а) навколишнє середовище (сiм'я, дитячий колектив, школа, тобто оточення дитини або пiдлiтка);
б) самооцiнка свого дефекту на основi порiвняння iз фізичним здоров'ям однолiткiв навколо.
Основного значення у формуваннi психiки дитини набувають фактори навколишнього середовища. Навiть при сприятливому та доброзичливому ставленні оточуючих осiб такi дiти, i особливо пiдлiтки, емоцiйно дуже чутливi, вразливi. Незначна образа сприймається тяжко, з реакцiєю у виглядi агресiї або вiдчуження.
В особистостi дитини, пiдлiтка досить часто формуються такi риси, як пiдозрiлiсть або зневажання своїм дефектом, тобто бравада, як компенсаторна реакцiя. Поведiнка таких осiб проявляється двома варiантами:
а) активний тип проявляється у навколишньому середовищi у виглядi вiльної поведінки як компенсаторна психологiчна реакцiя особистостi;
б) пасивний тип - поведiнка носить вiдокремлюваний характер iз тенденцiєю до усамiтнення.
Обидва типи поведiнки завжди мiстять елементи iнтровертованостi, ступiнь проявлення цих рис характеру залежить вiд виду i вираженостi дефекту, ставлення батькiв, родичiв, лiкуючого лiкаря, педагога, вихователя, якi створюють психологiчну атмосферу доброзичливостi i милосердя, вникають у коло iнтересiв i потреб дитини, пiдлiтка.
ПСИХОЛОГIЯ ОСIБ IЗ НАБУТИМИ ФIЗИЧНИМИ ДЕФЕКТАМИ
Якщо спадковi дефекти виникають у дiтей, то набутi частiше мають мiсце у пiдлiткiв i дорослих - фiзично i психiчно повноцiнних осiб. Психологiя осiб iз набутими дефектами описана в лiтературi на контингентi поранених у другiй свiтовiй вiйнi з її масовим травматизмом. За мирних часів причинами набутих фiзичних дефектiв є:
а) пошкодження черепа, ока та обох очей;
б) пошкодження кiнцiвок iз неповною або повною ампутацiєю;
в) опiки;
г) наслiдки радикальних операцiй при щелепно-лицевiй патологiї та iн.
Психоемоцiйна реакцiя особи на той чи iнший вид дефекту залежить вiд вiку, статi, особливостей темпераменту та характеру, соцiального статусу, прогнозу працеспроможностi, можливостi протезування i т.iн. Так, бiльш емоцiйно реагують хворi при ампутацiї руки чи ноги, найбiльш пригнiченими є хворi з ампутованими нижнiми кiнцiвками i при втратi зору.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 967;