ПОРУШЕННЯ МОВИ.
Афонія - тимчасова втрата голосу на фонi функціонального порушення (перевтома, захисна реакцiя у хворих на iстерiю).
Дизартрія - порушення вимови деяких мовних звукiв. Характерна змазанiсть, неяснiсть, носовий набряк мови.
Заїкання - порушення плавностi, чільності мови, яке багато хто з лiкарiв вважає своєрiдною формою неврозу (логоневрозу), на користь чого свiдчить велика залежнiсть ступеня i стiйкостi заїкання вiд того, як ставиться хворий до свого дефекту.
Афазія - порушення сприйняття усної мови, читання, письма i т.п.
Алексія - порушення читання.
Аграфія - порушення письма.
При ураженнi оптичної зони тiм’яно-потиличної ділянки кори головного мозку утруднене розпiзнавання букв (лiтературна алексiя) або читання слiв уголос (вербальна алексiя). Афазiя моторна - порушення самостiйної мови при розумiннi звертання до хворого мовою. Частiше виникає при ураженнi заднiх вiддiлiв нижньої лобної звивини лiвої пiвкулi (у правшiв): мова при цьому збiднена, словниковий запас обмежений і в деяких випадках зводиться лише до декiлькох складiв: «та-та-та, да, ні», слiв у називному вiдмiнку («телеграфний стиль»). Афазiя сенсорна - порушення розумiння мови, якою звертаються – «чує але не розумiє». Сполучається з порушенням самостiйної мови.
Логорея - швидка, безупинна мова.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 523;