Органи, посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
Справи про адміністративне правопорушення в межах своєї компетенції мають право розглядати такі органи:
· адміністративні комісії при районних державних адміністраціях і виконавчих комітетах сільських, селищних, районних у містах, міських рад;
· виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад;
· районні (міські) суди (судді);
· органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи).
Адміністративні комісії є колегіальними органами, вирішують всі справи про адміністративні правопорушення, за винятком тих, які віднесені до компетенції інших органів, і утворюються відповідними органами місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії.
Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад уповноважені розглядати справи про порушення громадського порядку, правил торгівлі та інші аналогічні порушення.
Суди (судді) уповноважені розглядати такі справи про адміністративні проступки:
· Усі справи про проступки, вчинені неповнолітніми особами у віці від 16 до 18 років.
· Справи про проступки, за вчинення яких законом передбачені адміністративні стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних робіт, конфіскації та оплатного вилучення предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом проступку тощо.
Четверта група органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення це:
· Органи внутрішніх справ.
· Органи державного пожежного нагляду.
· Органи залізничного транспорту.
· Органи автомобільного та електротранспорту.
· Органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні.
· Органи державної податкової служби України.
· Військові комісаріати.
· Установи державної санітарно-епідеміологічної служби.
· Органи земельних ресурсів.
· Органи лісового господарства.
· Органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів тощо.
ЛЕКЦІЯ 3. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО (ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА)
План
3.1. Цивільне право як галузь права. Предмет і метод правового регулювання.
3.2. Зміст цивільно-правових відносин. Правосуб’єктність сторін.
3.3. Поняття і види угод (правочинів).
3.4. Форми угод (правочинів).
3.5. Поняття та строки позовної давності.
3.6. Право власності.
3.7. Захист права власності. Поняття віндикаційного та негаторного позовів.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 688;