Класифікація та застосування магматичних
гірських порід. Практичне значення вулканізму»
За умовами утворення магматичні гірські породи є 2-х типів: інтрузивні та ефузивні.
Різні умови утворення спричиняють різну будову цих порід. Під будовою магматичних порід розуміють їх структуру і текстуру.
Структура породи визначається особливостями внутрішньої будови (розміром зерен мінералів, їх формою та співвідношеннями між ними).
Текстура породи – це зовнішні ознаки породи, які залежать від взаємного розміщення її складових частин та способу заповнення простору.
Структури інтрузивних порід визначаються умовами їх утворення і найчастіше бувають рівномірнозернистими та нерівноміронозернистими. Серед останніх виділяють породи:
- крупнозернисті – мають діаметр зерен від 1до 0.3 см;
- середньозернисті – (0.3-0.1 см);
- дрібнозернисті – (0.1-0.05 см);
- тонкозернисті – (менше 0.05 см).
Текстури інтрузивних порід найчастіше бувають масивні та щільні, в яких мінерали щільно прилягають один до одного й не існує будь-якої орієнтації в їх розміщенні.
Кожна інтрузивна порода має ефузивний аналог – породу тотожну за хімічним і мінералогічним складом і відмінну за структурою та текстурою, які визначаються швидким застиганням магми на поверхні Землі чи на невеликій глибині.
Структури ефузивних порід:
- порфірова (гр. «темно-червона») – на фоні однорідної нерозкристалізованої маси виділяються окремі зерна мінералів;
- афанітова (гр. «невидима») – порода складена настільки дрібними зернами мінералів, що їх не можна розрізнити неозброєним оком;
- склоподібна – схожа на скло і утворюється при швидкому застиганні лави.
Текстури ефузивних порід:
- пориста – характеризується наявністю пор, які утворюються внаслідок швидкого застигання лави, з якої виділяються газоподібні продукти;
- мигдалекам’яна - виникає при заповненні пор вторинними мінералами;
- флюїдальна – мають місце чіткі сліди течії лавового потоку.
В будові кожної магматичної гірської породи є породотвірні (складають основну масу породи) та акцесорні (лат «accessorius» - привхідні, привнесені) мінерали, яких міститься дуже мало.
До головних породотвірних мінералів належать: польові шпати (ортоклаз, мікроклін та ін.), кварц, рогова обманка, олівін, піроксени, амфіболи, слюди. Акцесорні мінерали – це найчастіше апатит, хроміт, магнетит, циркон, ільменіт та ін. Гірські породи, що складаються з багатьох мінералів називають ПОЛІМІНЕРАЛЬНИМИ (гр. «багато»), а ті що складаються з одного – МОНОМІНЕРАЛЬНИМИ (гр. «один»).
Класифікація найпоширеніших магматичних гірських порід за походженням, хімічним та мінералогічним складом.
Ступінь кислотності породи (вміст SiO2) | Характерні мінерали | Колір | Породи | |
Інтрузивні | Ефузивні | |||
Кислі (65-75%) | Багато кварцу і польового шпату. Темноколірних мінералів (біотит, рогова обманка) мало – (5-10%) | Світлий | Граніт Форми залягання: батоліти, штоки, лаколіти, дайки. Використання: будівництво, облицювальний матеріал. Родовища в Україні: Житомирщина, Придніпров’я, Приазов’я. Родовища в світі: скрізь широко представлені в континентальній земній корі | Ліпарит (ріоліт) Форми залягання: у вигляді потоків. Використання: будівництво, скляна промисловість. Родовища в Україні: Карпати, Придніпров’я, Приазов’я. Родовища в світі: в усіх вулканічних областях світу |
Середні (52-65%) | Кварцу немає або його дуже мало; основний мінерал – польовий шпат. Темноколірних мінералів –до15%. Кварцу немає або його дуже мало; основний мінерал – ортоклаз. Темноколірних мінералів –до25%. | Світлий Сірий | Сієніт (рожевий, червоний, світло-сірий) Використання: будівництво, облицювальний матеріал. Родовища в Україні: Волинь, Приазов’я, Середнє Придніпров’я. Родовища в світі: Урал, Казахстан, Кавказ, Середня Азія, Сибір, США, Канада, Німеччина, Норвегія та ін. Діорит Форми залягання: лаколіти, жили. Використання: Головним чином будівництво. Родовища в Україні: Приазов’я, Волинь, Поділля, Побужжя. Родовища в світі: там же де й граніт | Трахіт (червонуватий, буруватий, жовтуватий, сірий) Використання: будівництво, кислототривкий матеріал. Родовища в Україні: Крим (Карадаг), Приазов’я. Родовища в світі: Білорусь, Чехія, Франція, Північна Італія, Кавказ, Гавайські та Азорські о-ви. Андезит Форми залягання: потоки, куполи. Використання: кислототривкий матеріал, фарфорова промисловість. Родовища в Україні: Закарпаття, Крим (Карадаг), Приазов’я. Родовища в світі: Анди, Кавказ (Грузія, Вірменія), Камчатка, Курильські о-ви, Примор”я, Середня Азія та ін. |
Основні (40-52%) | Кварцу немає. Основні мінерали – польовий шпат, піроксен, олівін, біотит. Темноколірних мінералів – 35-40%. Складається з одного мінералу – лабрадору. | Темний Темний | Габро (від темно-зеленого до чорного) Форми залягання: дайки, штоки, лаколіти. Використання: будівництво, облицювання, пам’ятники. Родовища в Україні: Приазов’я, Крим, Нижнє Придніпров’я, Житомирщина. Родовища в світі: Великобританія, США і Канада (п-ів Лабрадор, гори Адірондак), ПАР, Франція, Карелія, Сибір, Бразилія, Урал, Кольський п-ів, Закавказзя та ін. Лабрадорит(темно-сірий до чорного, є іризація) Форми залягання: штоки. Використання: будівництво, облицювання, декоративний матеріал. Родовища в Україні: Житомирська, Черкаська, Кіровоградська обл. Родовища в світі: Канада і США (п-ів Лабрадор, гори Адірондак), Карелія, Фінляндія та ін. | Базальт (темно-сірий, чорний) Форми залягання: потоки, покриви, куполи. Використання: будівництво, облицювання, кислототривкий матеріал, бруківка. Родовища в Україні: Волинь, Крим (Карадаг), Донбас. Родовища в світі: найбільш поширені магматичні породи на Землі. максимальну потужність мають в районі серединно-океанічних хребтів. |
Ультра основні (35-40%) | Кварцу, польового шпату немає. Основні мінерали – олівін, піроксен. Переважає олівін. | Темний Темний | Перидотит (чорний, темно-зел., жовто-зелений) Форми залягання: штоки. Використання: щебінь, облицювання. Родовища в Україні: Побужжя, Приазов’я, Нижнє Придніпров’я. Дуніт (темно-зел., жовто-зел.) Використання: цінний вогнетрив. Родовища в Україні: Побужжя, Київська обл. | Базальт |
ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВУЛКАНІЗМУ:
1) Вулканічний попіл – сильно підвищує урожайність ґрунтів;
2) Великі запаси тепла – будівництво геотермальних електростанцій (Росія (Камчатка - 100 тис. кВт/год), США (Каліфорнія – 1000 мВт), Ісландія (використання тепла гейзерів (теплиці)), Японія, Італія, Нова Зеландія, Мексика);
3) Корисні копалини – напр. Етна (за 1 день викидає: 9 кг платини, 240 кг золота, 420 тис тонн сірки). Більше ніж вулкани корисних компонентів виносять гідротермальні джерела (Cu, Zn, Pb, Ni, Co, Ar, Mn, Fe, Au, Mb, Sr);
4) Спорудження санаторіїв, будинків відпочинку;
5) Застосування деяких продуктів виверження у будівництві.
Л - № 6(2 години)
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 1767;