Організаційні рівні інституцій

Всі інституції, що залучені до формування та реалізації соці­альної політики, можна поділити на п'ять рівнів залежно від їх функціо­нальних обов'язків.

/. Рівень визначення політики та планування. Утворює рамки, в яких існують служби. До цього рівня належать:

• Верховна Рада (виконує законодавчу функцію, визначає засади політики, затверджує загальнонаціональні програми, в т. ч. соціального, економічного, культурного розвитку, затверджує державний бюджет, виконує функцію контролю за дотриманням Конституції та законів України, прав і свобод людини та громадянина);

• місцеві ради депутатів (визначають економічний, соціальний, культурний розвиток відповідної адміністративно-територіальної одиниці, встановлюють місцеві податки та збори, затверджують місцеві бюджети);

• Кабінет Міністрів (виконує функцію практичної реалізації державної політики, виконання Конституції і законів, розробки та здійснення загальнодержавних програм, у т. ч. соціального, економічного розвитку, виконує організаційну функцію, яка полягає у спрямуванні і координації роботи міністерств та інших органів виконавчої влади).

2. Рівень забезпечення реалізації політики у певній галузі, сфері або при виконанні особливих повноважень. Створення організаційних меха­нізмів реалізації політики, здійснення виконавчо-розпорядчої функції:

• Міністерства (центральні органи виконавчої влади, які реалізують політику у відповідній галузі, беруть участь у підготовці проектів державних програм економічного і соціального розвитку України, Державного бюджету України, затверджують галузеві стандарти, норми та нормативи, виконують у межах повноважень, визначених законодавством, функції управління майном підприємств, що належать до сфери управління міністерства);

• Державні комітети (центральні органи виконавчої влади, які вносять пропозиції щодо формування державної політики та забезпечують її реалізацію у визначеній сфері діяльності, сприяють іншим органам виконавчої влади у здійсненні їхніх повноважень);

• Центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом (мають особливі завдання і повноваження, приміром, Державний департамент України з питань виконання покарань).

3.Рівень реалізації політики щодо певної проблеми або групи населення, на якому утворюють систему служб, управляють цією системою, займаються методичним забезпеченням її діяльності, працюють з колом проблем, а не окремим випадком (Державна служба зайнятості, Державний центр соціальних служб для молоді).

4.Рівень, на якому знаходяться служби, в яких працюють безпосередньо з клієнтами (лікарі, соціальні працівники тощо: центри соціальних служб для молоді, лікарні, територіальні центри обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян тощо).