СЕЙСМІЧНА РОЗВІДКА

Сейсмічна розвідка – це комплекс методів дослідження геологічної будови земної кори, які засновані на вивченні розповсюдження пружних хвиль, що збуджуються штучно (вибухами, ударами) чи землетрусом. Пружні хвилі, які виникають в результаті вибуху чи удару, розповсюджуються в гірських породах із різними швидкостями. На границі, яка розділяє гірські породи різного складу, пружні хвилі відбиваються, заломлюються і частково повертаються до поверхні Землі. Вивчаючи час і швидкості розповсюдження хвиль, їх амплітуду, форму сигналу і характер коливання ґрунту, на якому встановлені приймачі коливань (сейсмоприймачі), можна визначити глибину залягання і форму границь в середовищі, кут їх падіння, напрямок простягання і ряд інших характеристик геологічного середовища.

Сейсморозвідка є найбільш точним методом визначення глибин до досліджуваних горизонтів. Сейсмічні методи знайшли широке застосування при пошуках і розвідці нафтогазоносних структур, розв’язанні задач структурної геології, прогнозуванні геологічного розрізу, при інженерно-геологічних дослідженнях.

Згідно поставленим завданням, розрізняють глибинне сейсмічне зондування (ГСЗ), структурну, рудну, інженерно-геологічну сейсморозвідку. За умовами спостереження – наземну, морську та свердловинну сейсморозвідку. При цьому використовуються різні частотні діапазони коливання пружних хвиль. За цим параметром розрізняютьвисокочастотну (більш 100 Гц), середньочастотну (від 15 до 100 Гц) і низькочастотну (нижче 15 Гц) сейсморозвідку.