Терморозвідка в акваторіях

Геотермічні дослідження в акваторіях дозволяють вирішувати ряд теоретичних і практичних задач, серед яких – визначення глибинного теплового потоку, пошуки покладів нафти та газу, визначення місць розвантаження континентальних, гідротермальних вод та стічних промислових вод тощо.

При терморозвідці в акваторіях океанів, морів та озер вимірюються абсолютні температури в придонних осадках на глибині 1-1.5 м. Вимірювання здійснюються по окремим станціям в період перебування судна в дрейфі. Основною апаратурою є дистанційні термозонди (типу ТГС- 1, який забезпечує вимірювання температури осадків з точністю до 0,01 К) та цифрові градієнтометри (типу АЦТМ-1, нижня межа чутливості якого складає 5*10^-4 К). Одночасно з вимірюванням температури осадків на кожній станції вимірюється температура придонної води. При цьому, на ділянках де глибина водного шару не перевищує 50 м в опорних пунктах має фіксуватись часова зміна поля температур. Одночасно на станціях зондування відбирають колонки керну для вимірювання інженерно-геологічних та теплофізичних властивостей осадків, щоб забезпечити комплексування геотермічних досліджень з вивченням латеральної мінливості літології та фізичних властивостей донних осадових відкладів.

Методика визначення глибинного теплового потоку, так само як і при регіональних дослідженнях на суші, базується на незалежному вимірюванні градієнту температур і теплопровідності донних відкладів (методика нестаціонарного голкового зонду дозволяє забезпечити вимірювання теплопровідності з точністю до 2,5 % відн.). Загальна інструментальна та методична похибка вимірювання величини теплового потоку складає 10-15 %.