Стислі технічні характеристики та інструкція з експлуатації реографа РГЧ-01

1. Призначення приладу.

1.1. Реограф РГЧ-01 є електронним медичним діагно­стичним приладом і призначений для вимірювання змін ак­тивних опорів складової різних ділянок тіла пацієнта при одночасному вимірюванні абсолютних величин цих опорів.

Реєструючими приладами можуть бути електрокардіографи, різних типів поліграфи.

2. Технічні характеристики:

- несуча частота каналів

- максимальний коефіцієнт перетворення (чутливість) каналу знаходиться в межах від диференційного виходу -

- постійна часу диференційного виходу - не більше 11 мс;

- нерівномірність амплітудно-частотної характеристики кожного каналу в межах від - не більше 10%;

- діапазон зміни постійної складової активного опору від ЗО до 1100 Ом, відносна похибка вимірювання активно­го опору не перевищує 10%.

- величина струму в колі при будь-яких положеннях ре­гуляторів не більша за

3. Вказівки про техніку безпеки.

Прилад РГЧ-01 виготовлений по класу захисту II. При експлуатації заземлення не є обов'язковим. Робоче зазем­лення використовується для зменшення рівня перешкод (шумів).

Для того щоб уникнути механічного пошкодження крихких потенціометрів і тумблерів - прохання: обертати всі ручки приладу без значних зусиль.

Опис конструкції апарата. Блок каналу реографа вине­сений з приладу і розміщений на лабораторному столі. На передній панелі каналу (мал. 3.20) розміщені перемикачі калібрувального сигналу (1), перемикач магазину опорів для грубого налагодження моста (2), змінний резистор з лімбом відліку для точного налагодження моста (3), регу­лятор для налагодження моста за реактивною складовою Х (4), регулятор рівня виходу "Рів. Вих." (5), гніздо Г для ви­мірювання калібрувальних резисторів та розняття "Вихід" (6) для увімкнення електродів.

На передній панелі блока живлення (він знаходиться на столі викладача) розташовані вмикач мережевого живлення "Мережа" (8), перемикач "Баланс каналів" (9), який містить вихід окремого каналу до індикатора, кнопка калібратора (7), при натисканні якої подається калібрувальний сигнал одночасно всім каналам. На задній панелі блоків розміщені гнізда для виведення сигналу реограми (верхнє гніздо) та її диференційної форми (нижнє гніздо).

Мал. 3.20.

Підготовка приладу до роботи

1. Увімкнути прилад в мережу (встановіть тумблер "Мережа" у положення "увімкнуто").

2. Попередня настройка приладу (виконується у випад­ку розбалансування каналу, ступінь якого визначається вик­ладачем):

- поставити ручки у положення "О";

- регулятор рівня виходу встановити у положення, при якому стрілка індикатора відхиляється на 3/4 шкали;

- повільно обертаючи регулятор встановити (міні­мальне) відхилення стрілки.

3. Налагодження реографа для зняття реограми (вико­нується студентами):

- перевірити підключення електродів до блока реографа з використанням гнізда "ВХІД";

- за допомогою регулятора "УР.ВИХ" встановити стріл­ку індикатора на 3/4 шкали;

- лімб регулятора встановити на позначку 5;

- за допомогою регулятора провести грубе налагод­ження моста за мінімальним відхиленням стрілки індикато­ра;

- поперемінним плавним обертанням регуляторів. та збалансуйте міст точніше. (Спочатку, обертаючи потен­ціометр, добитися мінімуму, потім обертанням зменшу­ємо відхилення стрілки; після цього поперемінним обер­танням добитись найменшого відхилення стрілки, причому для малих відхилень стрілки рівень вихідного сиг­налу зробіть максимальним).

4. Разом із викладачем ручками управління реографа і осцилографа вивести на екран реограму і встановити не­обхідну чутливість каналу реографа. Для зміни об'єму суди­ни можна використовувати грушу, періодично і легко нати­скаючи її.

Якщо успішно виконані вказівки, прилад до роботи го­товий. Зробіть пробну зміну об'єму трубки введенням 10 мл рідини за допомогою шприца.

Вірно настроєний комплекс повинен забезпечувати на­явність зображення на екрані реограми амплітудою 40-50 мм без очевидних амплітудних викривлень у вигляді плато на реограмі.

Згідно з інструкцією (див. нижче) налагодьте реограф і запишіть значення опору трубки і - показники потенціометрів 2 і 3 (див. мал. 3.20). За­пишіть значення об'єму трубки (наведене на макеті су­дини).

Завдання 2. Експериментальне дослідження залежнос­ті зміни опору трубки від зміни об'єму системи

Дослідження проводиться на моделі, яка імітує власти­вості судини. Схематично макет поданий на мал. 3.21.

Мал. 3.21. Схема макета для дослідження реограми.

Зміна об'єму системи проводиться за рахунок рідини, витісненої з шприца; частина цієї рідини потрапляє в труб­ку і викликає зміну її об'єму

1. Вимірювання амплітуди реограми. Плавним рухом шприца ввести дозований об'єм рідини який послідовно дорівнює 10; 7.5; 5 і 2.5 мл - цим об'ємам відповідають мітки на шприці. Для кожного із значень виміряйте амплітуду оеограми на екрані осцилографа. Дані занести в графу заздалегідь приготованої таблиці.

2. Визначення величини зміни опору. Для визначення величини необхідно провести калібровку реографа. З цією метою встановіть значення (мал. 3.20, ручка 1) рівним 0.25, натисніть кнопку калібровки (7) і виміряйте амплітуду калібрувального сигналу на екрані Знайдіть чутливість приладу: (якщо калібровка не може бути виконана, то треба взяти чутли­вість комплексу

Визначити значення

3. Теоретичне визначення зміни об'єму трубки для кожного витісненого об'єму рідини знаходять із співвід­ношення

За знайденими значеннями визначте відношення Знайдіть середнє його значення. Поясніть зміст одержаного коефіцієнта, враховуючи розподіл рідини між об'ємами макета.

За даними експериментальних досліджень побудуйте графік залежності

Таблиця. Вимірювання об'єму еластичної трубки

Оформлення роботи: У протоколі повинно бути: а) ко­ротке пояснення фізичних основ реографії; б) схема лабо­раторної установки; в) таблиця з результатами вимірювань; г) графік залежності реограми від зміни об'єму системи і висновки.

Контрольні питання та задачі

1. Який зв'язок між реограмою судини та величиною тиску рідини (крові) у ньому? Якими фізіологічними параметрами судин ви­значається величина амплітуди реограми?

2. Чи впливає швидкість кровотоку (лінійна, об'ємна) на ампліту­ду?

3. Як відрізняються між собою реограми різних судин (артерій, ар­теріол, венул, вен)?

4. Амплітуда реограми у пацієнта зменшилась удвічі за короткий (кілька хвилин) проміжок часу. Як це можна пояснити?

5. Яким чином здійснюється налагодження вимірювального моста реографа?

6. Яким чином пояснити незмінність амплітуди реограми при зміні хвилинного об'єму крові?

7. Як впливає частота скорочень серця (при незмінному ударному об'ємі) на амплітуду реограми?

8. Як зміниться реограма аорти при зміні жорсткості її стінок (на­приклад, при атеросклерозі)? Завищеними чи заниженими є ре­зультати визначення ударного об'єму крові за методикою А. Кедрова у цьому випадку?

9. Чи зміниться реограма судини, якщо лінійна швидкість кровообі­гу зросте вдвічі?

10. Чи впливає дихання на реограму: а) легеневих судин; б) судин кінцівок; в) судин мозку?

11. Чому є необхідним гарний контакт електродів з досліджуваною ділянкою тіла?

12. Визначте, у скільки разів відрізняються між собою імпеданси електричних ланцюгів, які складаються з послідовно та паралель­но з'єднаних активного опору і ємності Яку індуктивність необхідно підключити до першого ланцюга, щоб імпеданс її був ? Частота змінного струму