З урахуванням наведених пояснень розроблена наступна структура

класу хімічно небезпечних об'єктів:

200 Хімічно небезпечні об'єкти

201 Заводи нафтопереробні

202 Заводи нефтеоргсинтеза

203 Заводи нафтохімічні

і тд.

Пожаровзрывоопасноснымиє об'єкти з наявністю легкозаймистих рідин, горючих газів, пилів. Критеріями їх пожаровзрывоопасности є температура спалаху, самовоспламене-

ния й концентраційні межі запалення.

Класифікація багатьох пожаровзрывоопасных об'єктів визначається прийнятим на практиці категорированием приміщень.

До категорії "А" відносять приміщення, у яких перебувають горючі гази, ЛВЖ із температурою спалаху не більш 28 гр.С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні газо- або пароповітряні суміші, при запаленні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск

вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кпа. До категорії "Б" відносять приміщення, у яких перебувають горючі

пили або волокна, ЛВЖ із температурою спалаху більш 28 ос, горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні запалі- або пароповітряні суміші, при запаленні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кпа.

Залежно від категорій приміщень, що входять у будинки, визначаються категорії будинків. Будинок належить до категорії "А", якщо в ньому сумарна площа приміщень категорії "А" перевищує 5 % площі всіх приміщень або 200 м2

Будинок належить до категорії "Б", якщо воно не належить до категорії "А" і сумарна площа приміщень категорій "А" і "Б" перевищує 5 % сумарної площі всіх приміщень або 200 м2.

До пожаровзрывоопасным відносять промислові об'єкти, на території яких є хоча б один будинок категорії "А" або два й більш будинків категорії "Б".

Крім промислових об'єктів, що мають будинку, до пожаровзрывоопасным об'єктам слід віднести стаціонарні й рухливі цистерни й суду для перевезення ЛВЖ і зріджених ГГ, морські нафтосховища, танкери із ЛВЖ, нафтопроводи, газопроводи, морські нафтовидобувні платформи, нафтові й газові шпари, вугільні шахти й інші об'єкти.

З обліком викладеного здійснена класифікація пожарозрыво-

небезпечних і пожароопасных об'єктів:

300 Пожарозрывоопасные й пожароопасные об'єкти

301-304 Підприємства сланцевої промисловості

305 Газові й нафтові свердловини

і тд.

При розгляді промислових аварій і катастроф виділяють:

1. Хімічні аварії, обумовлені висновком з-під контролю тих або інших хімічних процесів.

2. Пожежі й вибухи, викликані внутрішніми факторами (порушення технологічних режимів виробництва, аварії в системах э лектро- і газопостачання й т.п.).

3. Руйнування будинків і споруджень через дефекти проектування або будівництва, а також внаслідок пожеж, вибухів або впливу зовнішніх факторів (землетрусу, урагани та ін.).

4. Ядерні аварії на АЕС.

При аналізі масштабів аварій і катастроф техногенного типу, їх класифікації, оцінки рівня людських втрат і матеріального збитку виникають серйозні утруднення через відсутність загальної науково обґрунтованої методики. Це обумовлене в першу чергу складністю вибору й визначення для різних надзвичайних подій на виробництві найголовніших аналізованих даних, їхньої пріоритетності, порівнянності й т.п.

Відповідно одному з варіантів подібної оцінної методики для аварій, катастроф і стихійних лих пропонується взяти за основу наступні показники:

1. Число загиблих безпосереднє при катастрофі.

2. Число загиблих у наступний період через травми й захворювань.

3. Число травмованих ( до рівня інвалідності).

4. Загальне число травмованих.

5. Характер нанесених морально-психичес

ких травм.

6. Порушення сложившегося рівня життя населення.

7. Характер збитку, нанесеного навколишньому середовищу.

8. Фінансові втрати, пов'язані із втратою майна, матеріальних цінностей і ін.