Педагогічні погляди Дж. Локка.

4.2.1. Методологія та світоглядна основа освітніх програм Джона Локка. Джон Локк (1632–1704) – англійський філософ, просвітитель, державний діяч, один з основоположників емпірико-сенсуалістичної теорії пізнання. Дж. Локк довгий час викладав грецьку мову, риторику, етику в Оксфордському університеті, працював домашнім учителем і вихователем, був політиком. Діяльність Дж. Локка прийшлася на період Англійської буржуазної революції, результатом якої стало встановлення конституційної монархії. У світогляді вченого чітко визначена філософська дуалістична позиція: з одного боку - стихійний матеріалізм та сенсуалізм, з іншого – обстоювання позиції про те, що ми знайомимося не з самими предметами, а з уявленнями про них у нашому розумі (ідеалізм).

У своїх працях „Досвід про людський розум” (1690), „Думки про виховання” (1693) Дж. Локк виклав власне переконання щодо відсутності природжених ідей, уважаючи, що навіть ідея Бога і моральності не народжується з людиною. Дитина від народження до набуття власного досвіду подібна до чистої дошки (листа). У процесі життя людина з двох джерел знань (матеріальні об'єкти відчуттів та відповідні ідеї почуттєвих якостей і уявлень) формує зовнішній досвід. Внутрішній досвід, пов'язаний з мисленням, рефлексією, визначає основний зміст і результат розумового розвитку.

Ці ідеї стали ґрунтом для розвитку педагогічної психології, зокрема методу самоспостереження або інтроспекції. Також це свідчить про тверде переконання Дж. Локка у тому, що від виховання і обставин життя залежить увесь процес розвитку людини.

Подібні філософсько-педагогічні міркування вченого зумовили формування так званої теорії природного права, згідно з якою природним правом кожної людини є свобода, власність, а майнова й соціальна нерівність у суспільстві – природне явище.

4.2.2. Програма виховання джентльмена. Концепція виховання й освітня програма детально викладена Дж. Локком у трактаті „Думки про виховання”. Детально розглянемо основні педагогічні категорії за Дж. Локком. Зокрема:

а) як представник буржуазної аристократії Дж. Локк обстоював доцільність різнобічного виховання дітей тільки з сімей вищих соціальних станів, причому, вчений був категорично проти громадського виховання;

б) програма виховання джентльмена, ділової людини нового суспільства, передбачала реалізацію мети: сформувати джентльмена-ділка, здатного вести свої справи легко й прибутково. Ця мета конкретизувалася в завданнях, що водночас визначали послідовність напрямів виховання: по-перше, – розвиток здорового духу в здоровому тілі (фізичне виховання); по-друге, – дисципліна тіла, душі і розуму (загартування, моральне виховання, розумовий розвиток).

Визначаючи пріоритет фізичного виховання й загартування у вихованні джентльмена, Дж. Локк аргументував свою позицію так: „Здоров’я необхідне для наших справ та для нашого добробуту”[2]. Реалізацію цього напряму виховання вчений показав на прикладі рекомендацій батькам, що допомогли б їм без звернення до медицини зміцнити здорову чи не хворобливу конституцію своїх дітей. Серед засобів фізичного виховання слід виокремити:

– загартування (заборона носити дітям надто теплий одяг, формування здорових звичок (прогулянки на свіжому повітрі, фізичні вправи тощо), холодні водні процедури, міцний сон, здорова проста їжа (не рекомендувалося дитині вживати м'яса принаймні до 3 років);

– заборона носити занадто вузький одяг, рекомендація щодо постелі дитини: твердість, природні матеріали.

Дж. Локк наголошував, що значення фізичного виховання полягає і в тому, що кожен джентльмен має бути готовий стати солдатом.

Локківська концепція морального виховання ґрунтувалася на світоглядному переконанні щодо відсутності вроджених ідей та реалізації природного права. З точки зору Дж. Локка, мораль виходить з принципу корисності та інтересів особистості майбутнього джентльмена. Цілепокладання у моральному вихованні складається з позицій: 1) вироблення твердого характеру; 2) розвиток волі; 3) формування моральної дисципліни; 4) уміння керувати собою: „Сила душі полягає у здатності людини відмовити собі в утіхах, діяти всупереч власним нахилам і неухильно додержуватися порад розуму, хоча би бажання й вабили в іншу сторону”.

Дж. Локк рекомендував здійснювати моральне виховання з раннього віку дитини, коли юна душа найніжніша й легко піддається виховним впливам.

Здоровий глузд має стати регулятором поведінки людини. Самодисципліна і самообмеження, за Дж. Локком, формують моральні норми і правила поведінки, які мають бути не тільки зовнішніми (зовнішній лоск), а й глибоко внутрішніми особистісними якостями. Таким чином, усі засоби, методи й прийоми морального виховання у Дж. Локка об'єднуються функцією стимулювання внутрішньої потреби й активного самоствердження особистості джентльмена. Зокрема вчений радив застосовувати засоби: приклад батьків і домашнього вихователя, довкілля (природа, речі, взаємини між людьми), поступове формування моральних звичок, залучення до фізичної праці.

Не втрачають актуальності й сьогодні рекомендації Дж. Локка. Наприклад:

1. Батьки мають долати схильність перетворювати свою любов до дітей у сліпу закоханість, оскільки мають пам'ятати, що, заохочуючи примхи дітей та пестячи їх, коли ті малі, псують у них природні здібності. Діти виростають, і виростають їх погані звички.

2. Батьки не мають права бездумно задовольняти всі бажання і примхи дитини, оскільки це може призвести до моральної загибелі дорослої людини.

3. Якщо ви бажаєте, щоб ваш син відчував до вас шанований страх, сформуйте це відчуття ще в дитинстві; у процесі дорослішання дозволяйте дитині зближуватися з вами. Тоді, коли ви будете старі, ваша дитина буде вам другом і помічником.

4. Суворість батьківського ставлення й обмеження дитячої свободи мають поступово зменшувати відповідно до процесу дорослішання дитини, яка повинна навчитися керуватися в поведінці власним розумом.

5. Авторитет батьків формується через страхи, шанованість, які змінюються поступово на любов і дружбу (відкриті прояви їх).

6. Батьки повинні усвідомити, що тілесні покарання не є дієвим засобом, оскільки часто лише є коренем інших поганих вчинків: „Такий різновид невільницької дисципліни формує невільницький характер”.

7. Також слід звернути увагу на застереження щодо використання нагород очікуваними і бажаними речами як виховного методу, яке обґрунтоване загрозою послідовного формування в дитини почуття обов'язку, здатності керувати своїми бажаннями.

З-поміж найдоцільніших методів морального виховання Дж. Локк виділив:

– вправляння в добрих вчинках (не примушувати дитину запам'ятовувати правила поведінки, а реалізувати їх практично у виховній ситуації). Під час вправляння слід використовувати лагідні слова, м'які інтонації, прості лаконічні формулювання. Також варто пам'ятати, що за короткий час не можна сформувати багато добрих звичок і правильних норм поведінки;

– доручення (в дуже помірній кількості);

– бесіди з дітьми (згідно з дитячими здібностями та рівнем розуміння);

– наочний приклад (керування і фіксація уваги дитини);

– фізична праця (різновиди ремесел та сільськогосподарська праця дозволяють зняти втому після навчальних занять, відновити енергію, стимулюють пізнавальні сили, зміцнюють здоров'я, дають життєве загартування.

Найменшої ваги в становленні джентльмена Дж. Локк надавав навчанню як безпосередній організації розумового виховання, оскільки вчений розумовий розвиток розглядав як один із шляхів вироблення характеру і волі джентльмена. Тому, головною вимогою до вчителя, домашнього наставника, за Дж. Локком, є не глибоке знання логіки, латини та інших наук, а доброчинність, мудрість і вміння виховувати.

Метою розумового виховання у програмі Дж. Локка визначено формування ділових якостей та доцільна загальноосвітня підготовка без поширеної на той час інтелектуальної муштри.

Зміст розумового виховання джентльмена передбачав практико-орієнтоване навчання предметів природного циклу, письма, читання, рідної та іноземних (французької зокрема) мов, малювання, історії, географії, арифметики, геометрії, астрономії, хронології (наука користування календарем), етики, законознавства, бухгалтерської справи та світських манер (поезія, мистецтво одягатися, вміння слідкувати за собою); верхова їзда, танці й одне з ремесел (столярне, слюсарне, садівництво, виготовлення парфумів тощо).

Серед методів, форм та засобів розумового виховання Дж. Локк акцентував увагу на таких, які відповідають віковим особливостям розвитку дітей, стимулюють ініціативу та самостійність мислення, зокрема: широке використання наочності, дидактичних ігор, засвоєння мовних прийомів у живому мовному середовищі, практичні вправи та ін. Учений застерігав учительство: „Не перетворюйте навчання у нудну і кропітку роботу”.

4.2.3. Проект „Робочі школи”. Дж. Локк підготував проект закону про бідноту і виклав його у записці „Робочі школи” (1696). Згідно з ним, учений пропонував створювати в кожній общині чи церковній парафії виховні заклади для дітей віком від 3 до 14 років батьків, які просять підтримки у церкви щодо утримання дітей. Ці заклади були б об'єднанням дошкільних закладів та початкових шкіл. Навчання основам ремесел, поширеним в конкретній місцевості, сприяло б вихованню в дітей працелюбності, доброчинної поведінки та слугувало б засобом утримання закладу (здебільшого вихованці таких закладів віддавалися б у найману працю, таким чином заробляючи кошти для функціонування інтернату).

Але даний проект не було затверджено, оскільки навіть така обмежена змістовно освітня програма для бідноти була надто прогресивною. Закон про загальне початкове навчання було затверджено в Англії лише в останню третину ХІХ ст.

Отже, загальний внесок у розвиток педагогічної науки та освітньої практики відомого англійського філософа, політика і педагога Дж. Локка полягав у розробці концепції виховання джентльмена, основоположні засади якої визначають характер навчально-виховного процесу в сучасній Великій Британії та Уельсі. Також незаперечним є факт про те, що Дж. Локк є одним із зачинателів педагогічної психології. А методичні рекомендації, висловлені на сторінках трактату „Думки про виховання”, можливі для широкого використання в сучасних умовах особистісно орієнтованого виховання в загальноосвітніх школах та у процесі сімейного виховання.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Назвіть основні риси світогляду Дж. Локка.

2. У чому полягає мета і завдання виховання джентльмена за Дж. Локком?

3. Поясність, чому Дж. Локк висловлювався категорично за використання однієї форми виховання (назвіть якої) і був проти всіх інших.

4. Охарактеризуйте погляди Дж. Локка на проблеми фізичного виховання.

5. Конкретизуйте та визначите рівень актуальності розуміння завдань і шляхів їх реалізації в моральному вихованні джентльмена за Дж. Локком.

6. Які предмети входили у зміст розумового виховання за Дж. Локком?

Завдання для самостійної творчої роботи:

1. Зробити тезисний конспект однієї з глав трактату Дж. Локка „Думки про виховання”.

2. Заповнити узагальнюючу схему з даної теми (див. схему А).

Програма виховання джентльмена за Дж. Локком