Чинники споживання і заощадження, не пов’язані з доходом

 

І) Чинники споживання:

1. дохід у три­валій пер­спе­к­тиві, або май­бутній сподіва­ний дохід. Як­що, на­при­к­лад, спо­жи­вачі сподіва­ють­ся ма­ти га­ран­то­ва­ну ви­со­ко­о­п­ла­чу­ва­ну ро­бо­ту в май­бут­нь­о­му, то во­ни за­зви­чай збільшу­ють спо­жи­ван­ня відповідно до змін до­хо­ду.

2. май­но, або ба­гат­ст­во. Більше ба­гат­ст­во ве­де до більшо­го спо­жи­ван­ня, що на­зи­ва­ють ефе­к­том май­на, або ефе­к­том ба­гат­ст­ва. Збільшен­ня ба­гат­ст­ва пе­реміщує функцію спо­жи­ван­ня вго­ру.

Рис. 3 Переміщення функції споживання

 

3. сподівання. Спо­ді­ван­ня спо­жи­вачів, пов’язані з май­бутніми ціна­ми, гро­шо­ви­ми до­хо­да­ми та на­явністю то­варів, мо­жуть суттєво впли­ну­ти на по­точні ви­дат­ки й за­ощад­жен­ня. На­при­к­лад, очіку­ван­ня зро­стан­ня цін та не­ста­ча то­варів ве­дуть до збільшен­ня по­точ­них ви­датків на спо­жи­ван­ня і до змен­шен­ня за­ощад­жень.

4. мож­ливість пе­реміщен­ня май­бут­нь­о­го до­хо­ду для по­точ­но­го спо­жи­ван­ня. Не­мож­ливість для спо­жи­ва­ча пе­ремісти­ти свій май­бутній дохід для роз­ши­рен­ня по­точ­но­го спо­жи­ван­ня на­зи­ва­ють по­зич­ко­вим об­ме­жен­ням, або ліквідним об­ме­жен­ням.

5. оподаткування. По­дат­ки ви­п­ла­чу­ють­ся ча­ст­ко­во за ра­ху­нок спо­жи­ван­ня і ча­ст­ко­во за ра­ху­нок за­ощад­жень. От­же, підви­щен­ня по­датків змен­шу­ва­ти­ме і спо­жи­ван­ня, і за­ощад­жен­ня, а функції спо­жи­ван­ня і за­ощад­жен­ня пе­реміщу­ва­ти­муть­ся до­ни­зу.

6. про­центна став­ка.

 

До­мо­гос­по­дар­ст­ва за­ощад­жу­ють у то­му або іншо­му виді ак­тивів. Ак­ти­вице будь-яка власність до­мо­гос­по­дар­ст­ва.

Ос­нов­ни­миви­да­ми ак­тивів є:

o фінан­сові (готівка, гроші на ра­хун­ках у бан­ках, акції, облігації);

o не­ру­хо­ме май­но (зе­м­ля, ліси, жит­лові бу­дин­ки);

o тво­ри ми­с­тец­тва;

o кош­тов­ності;

o сільсь­ко­гос­по­дарсь­кий ре­ма­нент;

o ви­роб­ничі будівлі, ус­тат­ку­ван­ня в об­робній про­ми­сло­вості.

ІІ) Чинники заощадження:

o ліквідність ак­ти­ву.

Ліквідність ак­ти­ву — це йо­го здатність швид­ко і без втрат вар­тості пе­ре­тво­рю­ва­ти­ся на готівку.

За­га­лом про­сте­жується та­ка за­ко­номірність: що ви­ща ліквідність ак­ти­ву що­до аль­тер­на­тив­них ак­тивів, то цей ак­тив є ба­жанішим (за інших рівних умов) для за­ощад­ників.

o очіку­ва­ний дохід на ак­тив. У рин­ковій еко­номіці збільшен­ня очіку­ва­но­го до­хо­ду на ак­тив порівня­но з аль­тер­на­тив­ни­ми ак­ти­ва­ми (за інших рівних умов) збільшує по­пит за­ощад­ників на цей ак­тив.

o ступінь не­ви­зна­че­ності та ри­зи­ку. Більшість лю­дей не люб­лять ри­зи­ку­ва­ти і відда­ють пе­ре­ва­гу надійнішим ак­ти­вам. Як­що ступінь ри­зи­ку, пов’яза­но­го з ак­ти­вом, зро­стає, то по­пит за­ощад­ників на цей ак­тив змен­шується.

o пов’яза­них з ак­ти­вом та до­хо­дом на ньо­го.

o ве­ли­чи­на за­ощад­жен­ня. В осо­би з не­ве­ли­ки­ми за­ощад­жен­ня­ми знач­но мен­ша мож­ливість ви­бо­ру ак­тивів, ніж в осо­би з ве­ли­ки­ми су­ма­ми за­ощад­жень.

 

У кожній країні існує своя ієрархія ак­тивів. Зі збільшен­ням май­на по­пит на одні акти­ви зро­стає швид­ше, ніж на інші. От­же, зміна по­пи­ту за­ощад­ни­ка на різні ак­ти­ви пов’яза­на із різною йо­го ре­акцією на зміни у майні. Ступінь цьо­го ре­а­гу­ван­ня ви­зна­ча­ють за до­по­мо­гою та­ко­го по­каз­ни­ка, як ела­стичність по­пи­ту на ак­ти­ви за май­ном.

Цей по­каз­ник вимірює, на скільки відсотків змінить­ся ве­ли­чи­на по­пи­ту на ак­тив у відповідь на зміну май­на на один відсо­ток:

Як­що, на­при­к­лад, зі зро­стан­ням май­на на 100 % ве­ли­чи­на по­пи­ту на готівку збільшується ли­ше на 50%, то ела­стичність по­пи­ту на готівку за май­ном ста­но­вить 1/2. Як­що май­но збільши­ло­ся на 100%, а по­пит на пев­ний вид акцій збільшується на 200 %, то май­но­ва ела­стичність по­пи­ту на цей ак­тив дорівнює 2.

Усі ак­ти­ви поділя­ють на дві гру­пи:

v ак­ти­ви ви­щої цінності. Як­що ела­стичність по­пи­ту на ак­тив більша за оди­ни­цю, тоб­то по­пит на ак­тив зро­стає швид­ше, ніж май­но.

v ак­ти­ви ниж­чої цінності. Як­що ела­стичність по­пи­ту на ак­тив мен­ша за оди­ни­цю, тоб­то по­пит на пев­ний ак­тив зро­стає повільніше, ніж май­но за­ощад­ника.

Види заощаджень:

1) Ос­нов­ним за­ощад­ни­ком в еко­номіці є до­мо­гос­по­дар­ст­ва, які за­ощад­жу­ють пев­ний відсо­ток ви­ко­ри­сто­ву­ва­но­го до­хо­ду. За­о­щад­жен­ня до­мо­гос­по­дарств на­зи­ва­ють осо­би­сти­ми за­ощад­жен­ня­ми.

Відно­шен­ня осо­би­стих за­ощад­жень до­мо­гос­по­дарств до ва­ло­во­го внутрішньо­го про­ду­к­ту на­зи­ва­ють рівнем осо­би­стих за­ощад­жень.

2) Окрім до­мо­гос­по­дарств, за­ощад­жу­ють та­кож ділові підприємства. До за­ощад­жень підприємств на­ле­жать не­роз­поділе­ний при­бу­ток та амор­ти­зація. Осо­бисті за­ощад­жен­ня ра­зом із за­ощад­жен­ня­ми підприємств на­зи­ва­ють ва­ло­ви­ми при­ват­ни­ми за­ощад­жен­ня­ми. Як­що із ва­ло­вих при­ват­них за­ощад­жень ви­ра­ху­ва­ти амор­ти­зацію, то от­ри­маємо та­кий по­каз­ник, як чисті при­ватні за­ощад­жен­ня. Відно­шен­ня ва­ло­вих (чи­с­тих) при­ват­них за­ощад­жень до ВВП на­зи­ва­ють рівнем ва­ло­вих (чи­с­тих) при­ват­них за­ощад­жень.

3) За­о­щад­ни­ком та­кож є дер­жа­ва. Як­що дер­жавні над­ход­жен­ня пе­ре­ви­щу­ють дер­жавні ви­дат­ки, то уряд зво­дить бюд­жет із профіци­том, і дер­жавні за­ощад­жен­ня є до­дат­ни­ми. І на­впа­ки, як­що дер­жав­ний бюд­жет дефіцит­ний, то дер­жавні за­ощад­жен­ня від’ємні. Су­му ва­ло­вих при­ват­них і дер­жав­них за­ощад­жень на­зи­ва­ють ва­ло­ви­ми національ­ни­ми за­ощад­жен­ня­ми. Ви­ра­ху­вав­ши із ва­ло­вих національ­них за­ощад­жень амор­ти­зацію, от­ри­муємо чисті національні за­ощад­жен­ня. Зро­зуміло, що від’ємні дер­жавні за­ощад­жен­ня змен­шу­ють національні за­ощад­жен­ня. Відно­шен­ня ва­ло­вих (чи­с­тих) національ­них за­ощад­жень до ВВП на­зи­ва­ють рівнем ва­ло­вих (чи­с­тих) національ­них за­ощад­жень.

4) І на­решті, за­ощад­ни­ком у певній країні є та­кож іно­земці,як­що на­гро­мад­жені ни­ми кош­ти над­хо­дять у цю країну у ви­гляді іно­зем­них інве­стицій.

За­о­щад­жен­ня усіх еко­номічних агентів аку­му­лю­ють­ся за до­по­мо­гою:

o по-пер­ше, фінан­со­вих ринків — рин­ку акцій та рин­ку облігацій,

o по-дру­ге, діяль­ності фінан­со­вих по­се­ред­ників, пе­ре­довсім ко­мерційних банків.

 








Дата добавления: 2015-05-28; просмотров: 2945;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.006 сек.