Теоретичні відомості. Міцність– це здатність твердого тіла чинити опір руйнуванню під дією прикладених механічних навантажень.

Міцність– це здатність твердого тіла чинити опір руйнуванню під дією прикладених механічних навантажень.

Вона характеризується межею міцності при стиску, розтягу, згині і зрізові. Межа міцностіs – напруження, при якому зразок руйнується:

(2.1)

де P – руйнівне навантаження;

F – площа, на яку діє прикладене навантаження.

Міцнісні характеристики гірських порід значно різняться залежно від виду навантаження. Найбільшу міцність гірські породи мають на стиск, найменшу – на розтяг. Це пояснюється тим, що при стиску ” працює ” увесь об’єм зразка, а при розтягу – цемент між складовими мінеральними частинами породи в найбільш послаблених місцях. Міцність на зсув є другою після міцності на стиск, а міцність на поперечний згин близька до міцності на розтяг, бо при поперечному згині в зовнішніх шарах зразка, від точки прикладання згинаючих зусиль, виникають напруження розтягу, а у внутрішніх – напруження стиску. При зсуві значну роль відіграють сили внутрішнього тертя, які чинять опір руйнуванню.