України на початку XX-го століття
| Провідні напрями розвитку економіки держави | Сфери інтенсивних нововведень | ||
| Напрям | Річний темп зростання, % | Напрям | Річний темп зростання, % |
| Обробна промисловість | 21,7 | Фінансовий сектор | 27,4 |
| Операції з нерухомістю | 13,0 | Державне управління і податкова системи | 12,4 |
| Добувна промисловість | 13,0 | Міжнародне співробітництво, митна справа | 8,0 |
| Наземний транспорт | 11,0 | Космічна галузь | 5,9 |
| Виробництво та | 7,2 | Промисловість та | 4,6 |
| розподілення енергії, газу, води | будівництво | ||
| Зв'язок | 6,6 | Транспорт, зв'язок, телекомунікації, інформатика | 4,2 |
| Сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги | 4,8 | Аграрний сектор | 1,8 |
Оскільки іноземний капітал ставить за мету панування на обраній території і безпосередній вплив на її розвиток, держава перш за все повинна визначитися у своїх стратегіях розвитку і чітко означити межі іноземного впливу на свою діяльність. І лише після цього визначати шляхи інтеграції до світового господарства.
Досвід економічної інтеграції України у світове господарство засвідчує, що будь-які обрані форми та механізми цієї інтеграції повинні мати метою впровадження формування моделі сучасної відкритої ринкової економіки, вивченню інтересів світового господарства та світового капіталу, визначенню доцільності та ефективності інтеграції національної економіки до світової економічної системи.
Зміна ситуації у світовому господарстві вимагає адекватного гнучкого управління державою. Розглянемо основні акценти управління національними економіками деяких країн світу (табл. 12.2.7).
Таблиця 12.2.7
Дата добавления: 2015-04-05; просмотров: 653;