Види земляних споруд

Земляні роботи — одні з найбільш трудомістких і найтяжчих процесів у про­мисловому та цивільному будівництві. Обсяги земляних робіт у сучас­ному будівництві дуже великі і мають тенденцію до зростання. Чисельність ро­бітників на їх виконанні складає близько 10 % від загальної кількості ро­бітників в будівництві, в тому числі на виконанні робіт вручну — 3 %.

Земляними спорудами називають виїмки та насипи, які одержують в ре­зультаті розробки та переміщення грунту. Залежно від строку користу­ван­ня вони поділяються на постійні та тимчасові.

До постійних земляних споруд належать споруди, призначені для екс­плуатації протягом тривалого часу (греблі, земляні полотна доріг, меліора­тивні канали, вирівняні будівельні майданчики, водоймища тощо).

До тимчасових земляних споруд належать ті, які передують наступним ро­ботам по зведенню об'єктів; їх використовують тільки під час виконання буді­вельних робіт, а потім або засипають (процес називається зворотною за­сип­кою),­ або вони залишаються під зведеними конструкціями (напри­к­лад, підвальними частинами об'єктів, колекторами). Такими спорудами є кот­ло­вани, траншеї, водоперехоплюючі канави, шурфи, резерви, кавальєри тощо.

Залежно від форми і розташування в просторі земляні споруди бувають:

1.) лінійні:

а) горизонтальні — траншеї, канали;

б) вертикальні — свердловини, колодязі.

2) плоскі:

а) горизонтальні — будівельні майданчики, полотно дороги;

б) вертикальні — щілина, стінка в грунті.

3) об'ємні — котловани, ями, насипи гребель тощо.