Контроль якості при зведенні башт і щогл

Для забезпечення якості висотних споруд необхідно виконувати операції контролю якості на всіх етапах їх утворення. Основні вимоги щодо цього наведено в СНиП 3.03.01-87.

Перед початком монтажних робіт виконується приймання фундаментів. Граничні відхилення вказані в табл. 6.1. Під час контролювання якості фундаментів необхідно перевіряти також наявність і відповідність технологічним картам закладних деталей для закріплення монтажних пристроїв.

При цьому необхідно планувати бетонування опорних місць (башмаків) після встановлення й вивірення першого ярусу висотної споруди. Наступний монтаж секцій башт і щогл допустимо вести тільки після того, як бетон набере міцності не менше 50% проектної. Всі роботи по бетонуванню оформлюються актами.

Сталеві канати відтяжок повинні мати заводські сертифікати, а ізолятори, - акти механічних іспитів.

Таблиця 6.1.

Граничні відхилення фундаментів під висотні споруди

Виготовлювати й випробувати відтяжки необхідно на спеціалізованому заводі. Всі канати мають бути витягнені так, як вказано для висячих і попередньо напружених елементів.

Загальне становище щогл багато в чому буде залежати від зусиль натягнення у відтяжках. А зусиллі в свою чергу залежать від температури навколишнього повітря. При розробці креслень на стадії КМ обчислюються й наводяться значення натягнення:

N₁ – натягнення при температурі на 40^оС вище середньорічної. За середньорічну температуру умовно в кресленнях приймається температура t_o=T_c=0^oC. (T_c – визначається за даними гідрометеорологічної служби);

N₂ – те ж саме, на 40^оС нижче середньорічної.

Як правило, натягнення здійснюється при температурі Т, що може бути меншою за Т_с (Т<Т_с) і більшою (Т>Т_с).

Тоді зусилля монтажного натягнення у відтяжках щоглових опор належить визначати:

у першому випадку, коли Т<Т_с:

(N₂ – N_с) (T_c – T)

N = N_c + ------------------------ (6.1)

у другому випадку, коли Т>Т_с:

(N_с – N₁) (T – T_с)

N = N_c - ----------------------- (6.2)

у ціх формулах N_с – величина натягнення під час його виконання при середньорічній температурі Т_с.

Вивірення щогл слід виконувати після демонтажу монтажного крана, без підвішених антенних полотен, при швидкості вітру не більше 10 м/с на рівні верхнього ярусу відтяжок.

Вивіркою щогли чи башти будемо називати роботи щодо уточнення геометричної правильності положення в просторі як всієї споруди, так і її окремих частин, і виправлення цього положення, якщо неточності перевищують граничні відхилення.

Граничні відхилення закінчених монтажем конструкцій споруд наведені в табл. 6.2.

Вивірення щогли під час її зведення, тобто перевірення її вертикальності й прямолінійності, виконуються під час монтажу натягненням кожного ярусу постійних відтяжок і тимчасових розчалок. Спостерігання ведеться за гранню щогли за допомогою теодолітів, встановлених на землі у двох взаємно перпендикулярних площинах. Положення теодолітів вибирається таким, щоб площини візування проходили від осі щогли на відстані близько половини її ширини. Теодоліти розташовують на відстані, що дорівнює висоті щогли чи башти. Місце стоянки теодолітів помічається кілком для того, щоб при наступних встановленнях теодоліт знову опинявся в одному й тому ж місці.

Якщо споруда має висоту, більшу за 200 м, доцільно мати дві стоянки для теодолітів: одну – ближчу до споруди (нею користуються під час вивірення нижньої частини), другу – на відстані висоти споруди, де встановлюється теодоліт при вивіренні верхньої частини.

Таблиця 6.2

Граничні відхилення конструкцій висотних споруд

Відхилення визначають наступним чином. Біля місця спирання щогли горизонтально закріплюють дві рейки з діленнями, кожна з яких перпендикулярна площині візування теодолітів. На рейках наносять риски, відповідні відстані від центра щогли до зовнішньої грані. При перевірці становища щогли в різних січеннях по висоті трубу теодоліта наводять так, щоб вертикальна риска окуляра суміщувалась із зовнішньою гранню щогли, а потім переводять трубу на рейку, на якій і читають величину відхилення. Схему роботи під час вивірення щогли наведено на рис. 6.21.

Рис. 6.21. Схема вивірення щогли: 1 – щогла; 2 – відтяжка; 3 – анкер відтяжки; 4 – перші (ближчі) стоянки теодолітів; 5 – другі (дальні) стоянки теодолітів; 6 – рейки біля фундаменту щогли.

Виправлення положення щогли в січеннях, біля місць кріплення відтяжок і розчалок, виконується шляхом переміщення вузла у горизонтальному напрямі за допомогою натягуючих пристроїв відтяжок і розчалок. Одночасно з цим виправленням контролюється величина натягнення відтяжок і розчалок. Необхідно слідкувати, щоб величина монтажного натягнення не відрізнялась від проектного більш, ніж вказано в табл. 6.2 п.3 і 4.

Таким чином, до строку закінчення монтажу щогла має знаходитись в проектному становищі з відтяжками, натягненими на проектну величину монтажного натягнення. Але після завершення монтажу щогли необхідно виконувати остаточне вивірення конструкції й регулювання монтажного натягнення відтяжок. По ходу монтажу виконується поярусно вивірення конструкцій, а після завершення – повне вивірення всієї споруди.

При зведенні складних висотних споруд, в особливості великих і важких баштових, коли будівництво триває на протязі великого часу, а геодезичні роботи являють собою велику складність, для теодолітів доцільно влаштовувати постійні жорсткі опори у вигляді бетонних фундаментів, а у стиснених умовах для цієї мети можуть використовуватися дахи навколишніх будов.

Особлива увага приділяється звареним з’єднанням листових трубчастих елементів, якість яких слід перевіряти під час монтажу фізичними методами. Якщо застосовується ручне і механічне зварювання, приймаються радіографічні або ультразвукові методи й перевіряється 10% всіх швів, при автоматичному – 5%. Місця обов’язкового контролю мають бути вказані в кресленнях КМ. Інші з’єднання контролюються за звичайними правилами, наведеними в СНиП 3.03.01-87.